Діти повинні зростати у сім’ях, бо саме родина, з атмосферою любові та безпеки – найкраще місце для гармонійного розвитку та подальшої успішної соціалізації дитини.
Тому, в рамках проєкту #ПравоНаСімю будемо разом дізнаватися, як допомогти дітям залишатися у родинах. А щоб робити це ефективніше – нагадаємо про певні ключові терміни й поняття. Ця публікація – перша із серії. Тож зберігайте, запам’ятовуйте та надсилайте друзям.
Коли дитина з різних причин не може зростати у рідній сім’ї – альтернативою для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування стають СФВ, або сімейні форми виховання.
Це усиновлення, опіка (або піклування), прийомні сім’ї (ПС) та дитячі будинки сімейного типу (ДБСТ).
Усиновлення – це прийняття дитини в сім’ю на правах рідної. Воно визнане пріоритетною та найбільш оптимальною формою влаштування, виходячи із захисту прав та інтересів дитини. Усиновлювачі стають повноправними батьками дитини на підставі рішення суду.
При усиновленні держава надаєразову грошову допомогу в розмірі, як і при народженні дитини. Усиновити можна будь-яку кількість дітей, але різниця між віком дитини та батьків має бути не менше 15 років.
Опіка/піклування – це влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у сім’ї, які перебувають переважно у родинних відносинах із цими дітьми. Опікун/піклувальник приймає дитину в сім’ю та стає її законним представником тільки до повноліття або до завершення навчання.
Опікуються дитиною до 14 років. Піклуються про дитину від 14 до 18 років. Але як опікун, так і піклувальник відповідають за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток дитини. Держава щомісячно виділяє опікунам (піклувальникам) 2,5 прожиткових мінімумів на кожну дитину, а на дитину з інвалідністю – 3,5 прожиткових мінімумів.
Прийомна сім’я – це сім’я або особа, що не перебуває в шлюбі, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від 1-го до 4-х дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Прийомні батьки мають забезпечити всі потреби й інтереси дитини до її повноліття або до завершення навчання.
Діти, які влаштовані до прийомної сім’ї, зберігають свій статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування і можуть бути усиновлені. Під час влаштування дітей у прийомну сім’ю враховується вік прийомних батьків та дітей. Бо діти мають вибути з родини, коли прийомні батьки вийдуть на пенсію.
Держава щомісячно виділяє прийомним батькам 2,5 прожиткових мінімумів на кожну дитину, а на дитину з інвалідністю – 3,5 прожиткових мінімумів.
Дитячі будинки сімейного типу (ДБСТ) – це сім’я або особа, що не перебуває у шлюбі, яка взяла на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (вихованців). Батьки-вихователі не можуть мати більше 10-ти дітей, включно з біологічними дітьми.
Як і у прийомних сім’ях – діти перебувають в ДБСТ до 18-ти років або до закінчення навчання. Ще враховується вік дітей та батьків-вихователів. Необхідно, щоб вихованці досягли повноліття до того, як батьки стануть пенсіонерами.
Раз на місяць батьки-вихователі отримують 2,5 прожиткових мінімумів на кожну дитину, а на дитину з інвалідністю – 3,5 прожиткових мінімумів.
Важливо! Для створення будь-якої сімейної форми виховання потенційним усиновлювачам, опікунам/піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям та патронатним вихователям потрібно пройти спеціальне навчання.
За детальною інформацією звертайтеся до місцевої служби у справах дітей або центру надання соціальних послуг.
