Людина, яка пройшла шлях від гаража батька до заснування багатомільйонної імперії Apple – виховувалася у прийомній родині!
Згідно американським правилам усиновлення, біологічні батьки не знали, де опинився їхній син. І Стів зміг познайомитись зі своєю матір’ю та молодшою сестрою лише тоді, коли йому виповнився 31 рік.
Ці факти з біографії Стіва Джобса – не найпопулярніші. Та й сам винахідник дуже дратувався, коли Пола і Клару Джобс називали прийомними батьками. Вважав їх “батьками на всі 100%”. А щоб не засмучувати подружжя, навіть просив журналістів не публікувати жодної інформації про своїх біологічних батька й матір.
“Вірю, що якості людини визначаються його оточенням, а не спадковістю”
– Стів Джобс про родину, яка оточила його турботою
Саме зараз в українських прийомних родинах зростають 5830 дітей. І кожна дитина завдяки родині має шанс стати успішною та реалізованою особистістю.
Тому діти, особливо до 3-х років, мають зростати у сімейному середовищі. Це вже давно доведено на практиці і закріплено у Керівних принципах ООН щодо альтернативного догляду за дітьми.
Ці принципи розроблялися цілих 5 років Комітетом ООН з прав дитини, урядами кількох країн, ЮНІСЕФ, науковцями, представниками неурядових організацій та людьми з досвідом альтернативного догляду. На жаль, вони ще не стали основою для українського законодавства в сфері захисту прав дітей, але обов’язково мають ними стати.
Загалом цих принципів – 167. Вони стосуються дітей, які втратили або ризикують втратити батьківське піклування. І визначають що і як мають робити державні й недержавні організації, аби дитина росла в атмосфері любові й турботи. Навіть якщо і не у своїй, біологічній родині.
Ось лише деякі з них:
- Кожна дитина та молода людина повинна жити в середовищі, що забезпечує її підтримку, захист і догляд, а також сприяє повному розкриттю її потенціалу
- Жодна дитина не повинна залишатися без підтримки та захисту законного опікуна (піклувальника) чи іншої визнаної відповідальною дорослої особи або компетентного державного органу
- Держави повинні забезпечувати можливості для денного догляду за дитиною, включаючи школу продовженого дня та догляд під час перепочинку, що дозволить батькам краще виконувати повний обсяг своїх сімейних обов’язків, включаючи додаткові обов’язки у зв’язку з доглядом за дітьми з особливими потребами.
У 2016 – ому році Україна зробила один із кроків, аби вдосконалити законодавство відповідно до цих принципів – запровадила послугу патронату.
Але цю роботу треба продовжувати і цього літа про це нашій країні нагадали в Комітеті ООН з прав дитини. Це відбулось після того, як Україна представила свій офіційний і альтернативний звіти про виконання державою своїх зобов’язань за Конвенцією ООН про права дитини.
Цією публікацією ми в СОС Дитячі Містечка починаємо серію матеріалів, присвячених Керівним принципам ООН щодо альтернативного догляду за дітьми. Адже від цих принципів напряму залежить щасливе майбутнє наших, українських дітей.
