Станом на 27.12.2022 року, внаслідок вторгнення рф в Україні загинуло 429 дітей, а 800 дітей отримали поранення різного ступеню важкості. Діти, яких було поранено отримали порушення функцій організму. Всі ці діти та їхні сім’ї вже потребують підтримки відповідно до потреб та реалізації їхніх прав в найкращих інтересах дитини.
Головна мета проєкту – це мінімізація обмеження життєдіяльності і здоров’я, а також сприяння повній та ефективній участі у житті суспільства дітей з порушеними функціями організму, набутими внаслідок російського вторгнення в Україну.
За цей рік допомогою охоплено 253 дитини (233 родини), які отримали поранення внаслідок бойових дій. Загальний бюджет допомоги – 4 636 847 грн., яка була витрачена на:
- медичну допомога
- психологічну допомогу
- фінансову підтримку
- оздоровлення
- гуманітарну допомогу
- юридична допомогу в оформлені статусів, відновлення документів, консультації
Ділимося з вами кількома історіями наших бенефіціарів
“Діти були в жахливому емоційному та матеріальному стані. В одного з хлопчиків банально не було капців і він декілька днів ходив по лікарні в шкарпетках“
У вересні 2022 року в Куп’янську (Харківська область), Олександр з двома дітьми Ангеліною та Богданом шукали питну воду та потрапили під масований ракетний обстріл міста. Батько встиг закрити собою дітей, але сам, на жаль, загинув. Загалом в Олександра було 4 дітей, яких він виховував самостійно. Після смерті тата Ангеліна та Богдан, їх брат та сестричка лишилися сиротами.
7-річна Ангеліна та 13-річний Богдан, зазнали мінно-вибухової травми різного ступеня тяжкості та терміново потребували медичної допомоги та були госпіталізовані в різні лікарні Харкова.
“Я згадую як я побачила дітей. Вони були в жахливому емоційному та матеріальному стані. В одного з хлопчиків банально не було капців і він декілька днів ходив по лікарні в шкарпетках. Це був шок. Я не знала що робити, але дітей так залишати не можна було. Я попросила в друзів допомоги і ми почали опікуватися дітьми. Спочатку власними силами, а потім долучилися організації та фонди, які нам дуже сильно допомогли”
– згадує Ольга Юхименко, хрещена мати родини Савєльєвих.
Дізнавшись, що діти лишилися самі, пані Ольга з чоловіком вирішили прийняти дітей у родину, тож у них тепер шестеро дітей.
Через деякий час ми в СОС Дитячі Містечка дізналися про цю родину та почали допомагати. Взяли на себе оплату рахунків за лікування та реабілітацію, придбання одягу та матеріальне забезпечення родини на перший час.
Зараз родина знаходиться в Австрії, де поранені діти проходять реабілітацію. Вже є перші результати – маленька Ангеліна зробила перші кроки після надскладної операції та продовжує відновлення.
“Війна змінила наше життя на до та після: залишила без житла, зруйнувала мрії“
17-річний Юрчик проживав в маленькому селі в Донецькій області з батьками та трьома братами. Успішно вчився в коледжі. В майбутньому мріяв бути кухарем, а ще він любив ремонтувати з батьком автомобіль. Але його плани змінила війна…
10 квітня 2022 року село, в якому проживала родина попало під обстріл. Юра в цей час знаходився на подвір’ї власного будинку, уламки осколків влучили йому в ногу. Першу допомогу йому надали в місцевій лікарні, а далі його було перевезли до Дніпра. Коли його стан стабілізувався і загрози життю вже не було, його евакуювали до лікарні у Львові.
Лікарі діагностували чисельні переломи кісток. Хлопець пережив надскладну операцію, з частин ноги збирали уцілілі кістки, але не всі осколки вдалося вилучити. Тривалий час Юра не міг вставати, м’язи на нозі почили атрофуватися, а болі були нестерпні. Після тривалого лікування Юрчика виписали з лікарні, але він і далі потребував лікування та реабілітації.
Ми в СОС Дитячі Містечка взяли родину Юрчика під соціальний супровід. Родині була надана допомога у оформленні групи інвалідності, фінансова допомога, допомога ліками, допомога у влаштуванні в лікарню для проведення операції з вилучення осколка, допомога в написанні заяви до правоохоронних органів для фіксації випадку та отримання підтверджуючого документу. Зараз стан здоров’я Юри значно покращився, але ми і надалі будемо супроводжувати дитину до повного його одужання та проходження реабілітації.
«Війна змінила наше життя на до та після: залишила без житла, зруйнувала мрії. Ми знаходилися в стані страху, болю, ми не знали що з нами буде далі. Але, нам Господь послав людей, які нам допомагали – хто чим міг. Дуже вдячні лікарям, волонтерам та людям, які відгукнулися на нашу біду. Велика подяка організації СОС Дитяче Містечко за надання фінансової, юридичної, медичної допомоги. Особлива вдячність Ользі Юдиній за наш супровід у вирішенні наших питань»
– ділиться враженнями мама Юрчика
“Дуже важливо підтримати родину, дати опору в складний для них час. Головне, щоб вони знали, що вони не залишилися один на один зі своїми проблемами.“
До 24 лютого Тетяна жила щасливим життям. В неї була велика родина: чоловік, 12-ти річна донечка Крістіна та двійня Даринка та Богданчик, яким нещодавно виповнилося 3 рочки. Через деякий час після початку бойових дій родина вирішила евакуюватися з Донецької області. Проїжджаючи сусіднє село, Тетяна почула вибух – їх машина наїхала на вибуховий пристрій. Спереду сидів чоловік та 12-ти річна Крістіна, Тетяна з двома малюками була на задньому сидінні. Найстарша дочка загинула на місці, стан чоловіка був вкрай тяжким, Тетяна та Дарина отримали поранення. Війна розділила життя родини на «до» та «після».
Богданчика забрали до себе родичі, які залишилися в окупованому місті. Всіх інших авіацією було доставлено до лікарні м.Мелітополя. На жаль, поранення чоловіка були несумісними з життям і він помер в лікарні. Тетяна з Даринкою залишись на лікуванні, їм допомагала місцева пара.
Не маючи документів, грошей, житла, Тетяна декілька разів змінювала своє місця проживання. Вона більше трьох місяців не бачилася з Богданчиком. Жінка не могла оформити факт смерті своєї старшої доньки та отримати свідоцтво про смерть, оскільки дівчинка загинула на окупованій території. Коли вже здавалось, що життя зупинилось Тетяна звернулася до нас за допомогою.
Організація СОС Дитячі Містечка взяла родину під соціальний супровід. Родині була надана фінансова допомога у розмірі 10 тис. грн, було організовано виїзд дитини з окупованої території, допомогли із встановленням факту смерті та у відкриті кримінального провадження.
Але в першу чергу ми організували консультацію пластичного хірурга для Даринки та Тетяни, після чого їм було призначено лікування. Крім цього, з Тетяною почав працювати психолог. Робота з родиною ще триває. Сподіваємось, що попереду у Тетяни та діток буде щасливе життя.
«Дуже важливо підтримати родину, дати опору в складний для них час. Головне, щоб вони знали, що вони не залишилися один на один зі своїми проблемами. Ми індивідуально підходимо до вирішення питань кожної родини, щоб діти та батьки отримали якісну і вчасну медичну, правову та соціальну допомогу»
– керівник напряму “Поранені діти”, Ольга Юдіна
Ми продовжуємо надавати грошову допомогу, психологічну підтримку, ліки та засоби для реабілітації, сприяємо в отриманні якісних медичних, освітніх, реабілітаційних та інших послуг відповідно до потреб дітей та сімей з пораненими дітьми.
Детальну консультацію можна отримати за телефоном: +380 95 790 14 16. Заповнити форму на отримання допомоги можна за посиланням.
