Везти на різдвяні свята до інтернату цукерки та фрукти – поганий варіант допомоги дітям. І на це є багато причин.
Найперше і найголовніше, що може зробити буквально кожен з нас – підтримати сім’ю у скруті. Тобто, діяти на випередження. Усувати причини. Запобігти потраплянню дитини у заклад.
Поцікавтеся у служби у справах дітей у своєму місті чи селі потребами багатодітних сімей, дітей із родин ВПО, сімей у складних життєвих обставинах, самотніх мам та батьків, які виховують дітей з інвалідністю. Дізнайтеся, що саме потрібно і чим ви можете допомогти. Можливо це не продукти, а засоби гігієни, одяг, канцелярія чи ковдра.
Якщо готові допомагати дітям системно і довготривало – поцікавтеся сімейними формами виховання. Адже сім’я – найприродніше, найбезпечніше та в усіх сенсах найкраще середовище для розвитку дитини.
Якщо таки зібралися відвідати інтернат, то пам’ятайте: одноразова допомога не має сенсу або ж взагалі шкодить.
Іноді вихованці інтернатів твердять, що ненавидять новорічні свята. Адже вони щороку мають «відробляти» свої подарунки виступами на святкових концертах для спонсорів і доброчинців.
Часом діти взагалі не отримують привезених подарунків, бо їх забирають старші діти чи персонал.
Одноразова благодійність призводить до того, що діти ставляться до дарунків і візитів доброчинців по-споживацьки, не відчувають вдячності. Цінності дорогих презентів діти з інтернатних установ просто не усвідомлюють, адже не знають, як заробляються гроші. Їм всі ці речі просто “приходять”.
Часто подаровані солодощі і фрукти просто викидають на смітник, бо у свята діти не в змозі з’їсти це у такій кількості.
Як правильно допомогти дитині у закладі?
Згуртуйтеся з тими, хто вже має досвід. Пошукайте благодійні, волонтерські та громадські організації, які тривалий працюють з інтернатами. Вони підкажуть, як краще допомогти, пояснять, що за діти перебувають у закладі і до чого потрібно бути готовим.
Якщо ви вирішите навідати інституційну установу, краще це робити з кимось. В ідеалі – з кимось досвідченим, тому що такі відвідини емоційно важкі.
Проведіть святковий захід для дітей, якщо відчуваєте сили та маєте таку можливість. Попередньо зв’яжіться з адміністрацією закладу, розкажіть про свою ідею, узгодьте деталі.
Подумайте про наставництво. Це така індивідуальна допомога дитині із закладу, підготовка до самостійного життя. Найпотрібніші такі наставники підліткам. Адже після випуску виявляється, що юнаки та дівчата не вміють користуватися транспортом, робити покупки, доглядати за собою, готувати та вести побут.
Майте на увазі, що наставництво це не разова акція. Це вибудова стосунків із дитиною, що потребує бажання, часу та ресурсів. Бути наставником – означає провідувати дитину в інтернаті, спілкуватися, підтримувати, ділитись досвідом та мотивувати розвиватись.
Всім одразу допомогти неможливо, тому якщо вирішили стати наставником – познайомтеся з дітьми, придивіться хто вам ближче за характером, інтересами.
