Піклування над дитиною — це форма виховання, завдяки якій піклувальник приймає в сім’ю дитину і стає її законним представником тільки до повноліття чи до завершення навчання. Піклування встановлюються для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, при прийнятті рішення про відібрання в них дитини і передачу її під піклування, хвороби батьків чи інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів таких дітей.
Піклування встановлюється над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.
При призначенні дитині піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.
Не можуть бути піклувальниками дитини особи, зазначені в статті 212 Сімейного Кодексу України.
Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров’я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.
Орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування.
У разі встановлення опіки чи піклування над дитиною, влаштування дитини до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, закладів інституційного догляду та виховання або прийняття рішення про визнання дитини такою, що перебуває у складних життєвих обставинах, орган опіки та піклування надсилає до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за місцезнаходженням такого майна повідомлення про нерухоме майно, право власності або право користування яким відповідно до закону чи договору має така дитина.
Законні представники дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, не можуть без дозволу органу опіки та піклування вчиняти правочини щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким відповідно до закону чи договору має така дитина. Такий дозвіл органу опіки та піклування надається за результатами перевірки, що проводиться протягом одного місяця з дня звернення за отриманням дозволу.
Орган опіки та піклування відмовляє у наданні дозволу на вчинення правочину щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким відповідно до закону чи договору має дитина, над якою встановлено піклування, у випадках, визначених частиною п’ятою статті 177 Сімейного КодексуУкраїни.
Дитина, над якою встановлено піклування, має право:
1) на проживання в сім’ї піклувальника, на піклування з його боку;
2) на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;
3) на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлен піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;
4) на захист від зловживань з боку піклувальника.
Встановлення піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.
Піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки піклувальника. У разі призначення піклувальника враховується бажання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування.
Особи, в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, зобов’язані пройти за направленням служби у справах дітей курс навчання з проблем виховання таких дітей в обласному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Родичі дитини, які мають намір взяти її під опіку, піклування, курс навчання не проходять.
На відміну від усиновлювача, піклувальник звітує органам опіки про витрати на дитину і використання її майна.
Дитина-сирота і дитина, позбавлена батьківського піклування, яка проживає у закладі охорони здоров’я, навчальному або іншому дитячому закладі, прийомній сім’ї, має право:
1) на всебічний розвиток, виховання, освіту, повагу до її людської гідності;
2) на збереження права користування житлом, у якому вона раніше проживала. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;
3) на пільги, встановлені законом, при працевлаштуванні після закінчення строку перебування у зазначеному закладі;
4) на безоплатну правничу допомогу в порядку, встановленому Законом України “Про безоплатну правничу допомогу”.
Піклувальник зобов’язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.
Піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.
Піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.
Піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.
Цивільні права та обов’язки піклувальника встановлюються Цивільним кодексом України.
Підстави для виникнення права на оплату послуг піклувальника, її розмір і порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Піклування над дитиною припиняється у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, а також тоді, коли між піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними піклування.
Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога на дітей, які перебувають під піклуванням, становить два прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку.
Нормативна база:
▪ Цивільний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text;
▪ Сімейний кодекс України, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text;
▪ Закон України «Про охорону дитинства», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text
▪ Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text;
▪ Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року N 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#Text;
▪ Правила опіки та піклування, затвердженні наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року N 34/166/131/88, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text;
▪ Державний стандарт соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, затверджений наказом Мінсоцполітики від 11.08.2017 N 1307, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1089-17#Text
Додатково пропонуємо ознайомитися з презентацією «Сімейні форми виховання в Україні», підготовленою Українською Мережею за Права Дитини, яка створена для консолідації зусиль та покращення координації між організаціями громадянського суспільства в Україні та їх впливу на державну політику у сфері забезпечення прав дитини https://childrights.org.ua/news/hto-mozhe-usynovyty-dytynu-ta-yaki-simejni-formy-vyhovannya-isnuyut-prezentacziya-dlya-batkiv-ta-ssd/
