Опіка над дитиною — це форма виховання, завдяки якій опікун приймає в сім’ю дитину і стає її законним представником тільки до повноліття чи до завершення навчання. Опіка встановлюються для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, при прийнятті рішення про відібрання в них дитини і передачу її під опіку, хвороби батьків чи інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів таких дітей.
Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років.
Опіка над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Опікуном дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.
При призначенні дитині опікуна органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.
Не можуть бути опікунами, піклувальниками дитини особи, зазначені в статті 212 Сімейного Кодексу України.
Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров’я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.
Орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування.
У разі встановлення опіки чи піклування над дитиною, влаштування дитини до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, закладів інституційного догляду та виховання або прийняття рішення про визнання дитини такою, що перебуває у складних життєвих обставинах, орган опіки та піклування надсилає до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за місцезнаходженням такого майна повідомлення про нерухоме майно, право власності або право користування яким відповідно до закону чи договору має така дитина.
Законні представники дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, не можуть без дозволу органу опіки та піклування вчиняти правочини щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким відповідно до закону чи договору має така дитина. Такий дозвіл органу опіки та піклування надається за результатами перевірки, що проводиться протягом одного місяця з дня звернення за отриманням дозволу.
Орган опіки та піклування відмовляє у наданні дозволу на вчинення правочину щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким відповідно до закону чи договору має дитина, над якою встановлено опіку чи піклування, у випадках, визначених частиною п’ятою статті 177 Сімейного КодексуУкраїни.
Дитина, над якою встановлено опіку має право:
1) на проживання в сім’ї опікуна, на піклування з його боку;
2) на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;
3) на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;
4) на захист від зловживань з боку опікуна.
Встановлення опіки не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.
Опікуном призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна. У разі призначення опікуна враховується бажання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування.
Особи, в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, зобов’язані пройти за направленням служби у справах дітей курс навчання з проблем виховання таких дітей в обласному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Родичі дитини, які мають намір взяти її під опіку, піклування, курс навчання не проходять.
На відміну від усиновлювача, опікун звітує органам опіки про витрати на дитину і використання її майна.
Дитина-сирота і дитина, позбавлена батьківського піклування, яка проживає у закладі охорони здоров’я, навчальному або іншому дитячому закладі, прийомній сім’ї, має право:
1) на всебічний розвиток, виховання, освіту, повагу до її людської гідності;
2) на збереження права користування житлом, у якому вона раніше проживала. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;
3) на пільги, встановлені законом, при працевлаштуванні після закінчення строку перебування у зазначеному закладі;
4) на безоплатну правничу допомогу в порядку, встановленому Законом України “Про безоплатну правничу допомогу”.
Опікун зобов’язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.
Опікун має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.
Опікун має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.
Опікун не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.
Цивільні права та обов’язки опікуна встановлюються Цивільним кодексом України.
Підстави для виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, її розмір і порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Опіка над дитиною припиняється у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, а також тоді, коли між опікуном та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки.
Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога на дітей, які перебувають під опікою, становить два прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку.
Нормативна база:
▪ Цивільний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text;
▪ Сімейний кодекс України, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text;
▪ Закон України «Про охорону дитинства», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text
▪ Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text;
▪ Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року N 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#Text;
▪ Правила опіки та піклування, затвердженні наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року N 34/166/131/88, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text;
▪ Державний стандарт соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, затверджений наказом Мінсоцполітики від 11.08.2017 N 1307, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1089-17#Text
Додатково пропонуємо ознайомитися з презентацією «Сімейні форми виховання в Україні», підготовленою Українською Мережею за Права Дитини, яка створена для консолідації зусиль та покращення координації між організаціями громадянського суспільства в Україні та їх впливу на державну політику у сфері забезпечення прав дитини: https://childrights.org.ua/news/hto-mozhe-usynovyty-dytynu-ta-yaki-simejni-formy-vyhovannya-isnuyut-prezentacziya-dlya-batkiv-ta-ssd/
