Прийомна сім’я – сім’я, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Прийомні батьки – подружжя або особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли для спільного проживання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Прийомні батьки несуть обов’язки по вихованню та розвитку дітей, передбачені статтею 150 Сімейного кодексуУкраїни.
Прийомними батьками не можуть бути особи, зазначені в статті 212 . Сімейного кодексуУкраїни
Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники.
Прийомні діти – діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім’ї.
На влаштування дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, до прийомної сім’ї потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.
Згода дитини на її влаштування до прийомної сім’ї з’ясовується службовою особою закладу, в якому вона перебуває, у присутності прийомних батьків і представника органу опіки та піклування, про що складається відповідний документ.
Прийомні діти проживають і виховуються у прийомній сім’ї до досягнення 18-річного віку. Після досягнення 18-річного віку такі особи у разі продовження навчання в закладі загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти можуть, за їх вибором, продовжити проживати і виховуватися у цій прийомній сім’ї до закінчення такого закладу.
Особи з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, яким встановлено інвалідність, за їхнім вибором можуть продовжити проживати та виховуватися у прийомній сім’ї до досягнення ними 23-річного віку незалежно від того, чи навчаються вони у закладі загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти.
За прийомними дітьми зберігається право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, які вони мали до влаштування до прийомної сім’ї.
Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, крім випадків, коли це може завдати шкоди їхньому життю, здоров’ю та моральному вихованню.
Метою утворення прийомної сім’ї є забезпечення належних умов зростання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, шляхом влаштування їх у сім’ї на виховання та спільне проживання.
Створення прийомної сім’ї
1. Рішення про створення прийомної сім’ї приймається районною, районною в містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчим комітетом міської (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про створення прийомної сім’ї, на основі типового договору укладається договір про влаштування дітей до прийомної сім’ї.
У разі утворення прийомної сім’ї прийомні батьки беруть за плату прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов (належного стану житлового приміщення, необхідної житлової площі, належного санітарного стану, наявності необхідних меблів, побутової техніки та інших предметів тривалого вжитку, наявності умов для проживання, виховання та розвитку дитини).
Соціальне супроводження прийомної сім’ї на постійній основі здійснює соціальний працівник або фахівець із соціальної роботи.
Державна соціальна допомога призначається і виплачується щомісяця в грошовій формі прийомним батькам на кожну прийомну дитину.
Розмір державної соціальної допомоги становить 2,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, для дітей з інвалідністю – 3,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років, які навчаються у закладах загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення відповідних закладів освіти розмір державної соціальної допомоги становить 2,5 прожиткового мінімуму для працездатної особи, для осіб з інвалідністю – 3,5 прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Розмір грошового забезпечення встановлюється на рівні одного прожиткового мінімуму для працездатної особи на кожну прийомну дитину і не залежить від пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги на кожну прийомну дитину.
Нормативна база:
- Сімейний кодекс України (глава 20), https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text
- Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 N 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування,пов’язаної із захистом прав дитини», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#Text
- Державний стандарт соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, затверджений наказом Мінсоцполітики від 11.08.2017 No 1307, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1089-17#Text
- Постанова КМУ від 26.04.2002 р. No565 «Про затвердження Положення про прийомну сім’ю» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/565-2002-%D0%BF#Text
Додатково пропонуємо ознайомитися з презентацією «Сімейні форми виховання в Україні», підготовленою Українською Мережею за Права Дитини,, що об’єднує 33 громадські організації та благодійні фонди, яка створена для консолідації зусиль та покращення координації між організаціями громадянського суспільства в Україні та їх впливу на державну політику у сфері забезпечення прав дитини https://childrights.org.ua/news/hto-mozhe-usynovyty-dytynu-ta-yaki-simejni-formy-vyhovannya-isnuyut-prezentacziya-dlya-batkiv-ta-ssd/
