30 серпня 2022 року Україна вперше за 10 років звітувала в Комітеті ООН з прав дитини в Женеві про реалізацію Конвенції Про права дитини.
34 українські та міжнародні неурядові організації підготували додаткову інформацію (Додатковий звіт) до «Альтернативного звіту щодо дотримання Україною положень Конвенції ООН про права дитини за період з 2011 по 2020 рік», поданого у 2020 році.
У складі урядової делегації до Женеви виїхали Програмна директорка СОС Дитячі Містечка Україна, голова правління Української мережі за права дитини Дар’я Касьянова, та Координаційний менеджер СОС Дитячі Містечка, перша заступниця голови правління Мережі Маріанна Онуфрик, які взяли участь у засіданні Комітету ООН.
Додаток до Альтернативного Звіту готувався спільними силами впродовж лютого–серпня 2022 року і висвітлює огляд стану захисту прав дитини в Україні з огляду на події, спричинені повномасштабним вторгненням військ Російської Федерації на територію України.
Додаток ґрунтується на інформації, зібраній з надійних джерел, включаючи офіційні джерела українських та іноземних урядів, незалежні медіа, а також дослідження й опитування, проведені українською владою та українськими неурядовими організаціями.
Додаток до Альтернативного Звіту складається з наступних розділів:
• Вбивства та каліцтва дітей
• Вербування та використання дітей
• Гуманітарна допомога
• Позбавлення волі
• Викрадення дітей
• Освіта
• Евакуація
• Діти без супроводу батьків
• Спроби позбавити дітей громадянства
• Деінституціалізація
• Діти з інвалідністю
• Особливі питання, пов’язані з ромськими дітьми
Відображено аналіз порушень прав дитини в Україні за період з 24.02.2022р. по 15.08.2022, а саме:
- конкретні приклади злочинів, скоєних російською армією проти українських дітей та родин з дітьми;
- назви міст і сіл, де вони постраждалі;
- подробиці, що описують страшні дні, тижні, місяці перебування маленьких і дорослих українців під обстрілами, бомбардуваннями, в підвалах окупації, в евакуаційних колонах, фільтраційних таборах.
Вагомі висновки з документу:
- Ніхто не був готовий до повномасштабного вторгнення у контексті евакуації вразливих категорій населення, зокрема дітей, у тому числі з інвалідністю і тих, що перебувають в закладах інституційного догляду, попри 8-річну історію вторгнення Росії і воєнних дій на території України та заяви українських політиків і громадських діячів.
- Сім’ї з дітьми евакуйовувались здебільшого коштом власних зусиль і ресурсів, непристосованими маршрутами і транспортом, особливо для немовлят та дітей з інвалідністю.
- У перші тижні повномасштабного вторгнення найбільш злагоджено спрацювали волонтери та громадські організації, які евакуйовували сімей з дітьми з найбільш гарячих точок та надавали підтримку в транзитних точках. Держава забезпечила евакуаційні потяги, які рятували життя дітей і батьків, однак дістатися до поїздів, а також сісти в них було дуже важко.
- Одним з найважливіших чинників, який призвів до трагічних наслідків в (не)проведенні вчасної евакуації дітей, які перебувають в закладах інституційного догляду і виховання дітей, є псевдо-деіституціалізація
- Понад 90 % дітей, які на момент повномасштабного вторгнення, перебували в закладах інституційного догляду, були повернуті батькам без попереднього оцінювання рівня безпеки та умов проживання, спроможності батьків належно виконувати свої обов’язки, тому частина дітей була повернута назад у заклади, а також є випадки, коли через це десятки дітей зникли, опинилися в окупації чи під страшними обстрілами.
- Діти з інвалідністю є однією з найбільш вразливих категорій в умовах воєнного стану, оскільки ні евакуаційні маршрути чи транспорт, ні укриття є непристосованими до їхніх потреб та фактично недоступними.
Команда громадських організацій напрацювала також низку рекомендацій, які мають на меті забезпечити дитині першочергове право – виховуватися в родині. НУО готові втілювати ці рекомендації в життя пліч-о-пліч з представниками державної влади.
З даними Додатку до Альтернативного Звіту члени Комітету ООН з прав дитини мали можливість ознайомитися під час виступу керівника делегації – Міністра соціальної політики України Оксани Жолнович, а також обговорити деталі пізніше з усіма учасниками делегації.
Подальші кроки цілком і повністю залежать від синергії співпраці міжнародних неурядових організацій та уряду, а також від швидкості та прозорості прийняття рішень в стосунку реформи Деінституціалізації, що безпосередньо впливає на безпеку та права дітей в Україні.
