До повномасштабного російського вторгнення, у 700 інтернатах по всій Україні перебували 105 тисяч дітей. Попри те, що в Україні ще 5 років тому стартувала реорганізація дитячих закладів інституційного догляду, в Україні і досі найгірші показники в Європі – за даними ЮНІСЕФ та ЄС.
На 100 тисяч дитячого населення – 861 дитина живе в інтернаті. Не набагато краще у сусідній Польщі – 635 дитина на 100 тисяч, або Румунії – 583. Тоді як, приміром, у Великій Британії цей показник у 8 разів менший, ніж в Україні – 108 дітей на 100 тисяч.
Реформа інституцій розпочалася в Україні влітку 2017-го року. Її основний принцип – сім’я, а не інтернат – найкраще середовище для виховання та розвитку дитини. Це ж закріплене і у керівних принципах ООН з альтернативного догляду.
Реформа розрахована на 10 років (три етапи) і передбачає, що за цей час в інтернатах дітей поменшає на 90%, а у кожній громаді з’являться доступні й якісні послуги для підтримки сімей з дітьми.
Нині триває другий етап, розрахований на пів десятиліття. За ці 5 років у громадах мають розвиватись соціальні, медичні і освітні послуги. Але ще до повномасштабного вторгнення, стверджують фахівці, реформа почала буксувати. І як вона буде просуватися далі – залежить від кожного українця.
Ці зміни надзвичайно важливі на нашому шляху до ЄС, адже Європейський Союз та його держави-члени зобов’язані підтримувати перехід дітей від інституційних та інтернатних форм – до опіки, яка базується на сім’ї та громаді.
Реорганізація закладів інституційного типу базується на таких принципах:
– Сім’я є найкращим середовищем для виховання та розвитку дитини.
– Збереження сім’ї для дитини є головною умовою забезпечення її благополуччя та найкращих інтересів.
– Жодна дитина не повинна залишитись без уваги. Потреби, думка та інтереси кожної дитини мають бути враховані.
За оцінками канадського проєку «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), станом на серпень 2022-ого року понад 96 тисяч дітей із інституцій повернули батькам або опікунам. Адже за статистикою лише 8% українських дітей в інтернатах є сиротами.
Решта – належать до так званих «соціальних сиріт» – дітей, батьки яких не можуть піклуватися про них або позбавлені батьківських прав згідно з українським законодавством.
І мета змін – створити для цих та багатьох інших сімей, такі умови, аби вони були фізично, ментально та матеріально спроможними виховувати дітей, забезпечуючи усі їхні базові потреби.
