fbpx
Проєкт “Право на сім’ю” на Луганщині: перші засідання робочих груп

Проєкт “Право на сім’ю” на Луганщині: перші засідання робочих груп

16 та 17 лютого відбулися перші засідання робочих груп у рамках проєкту “Право на сім’ю” у Шульгинській та Кремінській територіальних громадах на Луганщині.

Мета робочих груп – з’ясувати ситуацію у громаді, її досягнення і проблеми, дізнатися більше про специфіку надання соціальних послуг. А також познайомитись ближче. Адже попереду майже 4 роки роботи, а серед учасників робочих груп – представники місцевої влади, соцпрацівники, медики, освітяни та волонтери. 

Нині у селі Шульгинка Старобільського району проживає 651 дитина. 11 сімей потребують підвищеної уваги, бо перебувають у складних життєвих обставинах. У цих сім’ях 27 дітей і громаді слід зробити все можливе, аби вони так і залишилися із рідними.  Професійної підтримки потребують і 29 багатодітних родин, де виховується загалом 100 дітей. У громаді 19 дітей – сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. 

Реалізація проєкту “Право на сім’ю” саме у Шульгинці покаже, що малі сільські громади теж мають право на якісні послуги і можуть їх надавати, каже сільська голова Наталя Петренко:

“Саме з села виходять потенційні лідери. Але моя мрія, щоб в селах також залишалися люди, бо коли ми в селі інтегруємо якісні послуги – це дасть змогу жити на своїй території. Ми будемо тією громадою, яка стане прикладом іншим. Нічого немає неможливого, коли горять очі і є команда”

Кремінська громада значно більша за Шульгинську, але там також упевнені – відповідальність за виховання дітей лежить на громаді. Діти мають виростати в успішних дорослих, що стануть ресурсом, а не тягарем. Тому у соціальні послуги та збереження родин варто вкладати час і кошти, упевнена директорка Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Елеонора Поліщук

“Якщо Шульгинка – молода громада, нещодавно створена, то Кремінна – досвідчена. Ми звикли робити все “по накатанній”, а міжнародні організації приносять нові підходи. Хочеться, щоб люди стали найбільшою цінністю громади, щоб вони залишались в громаді, жити, працювати. А для цього треба створити всі умови. Наша ціль – щоби послуга прийшла до людини.”

Нині у Кремінній проживає 4294 дитини, 83 з них – на обліку у служби у справах дітей: це 31 сирота та 52 дітей позбавлених батьківського піклування. 8 дітей – в інтернатних закладах. У громаді є одна прийомна сім’я, ще одна пройшла навчання і готується взятися за виховання дітей, працює одна патронатна сім’я і також є кандидати на створення ще однієї. 

Саме для таких сімей і дітей вкрай важливі соціальні послуги у громаді, бо вони, на відміну від виплат з держбюджету, є адресними і допомагають попередити, подолати або мінімізувати наслідки складних життєвих обставин – каже національна координаторка проєкту Маріанна Онуфрик

“Індивідуальний підхід можливий тільки на рівні громади, а не держави. Ми розуміємо, що неможливо забезпечити потреби на 100% тому будемо вчитися пріоритезувати послуги, враховувати міжнародний досвід. У Швеції,  Нідерландах та Великій Британії – 50 % бюджету у сфері соціального захисту – це саме послуги. А у нас на них витрачається лише 5%. Я не кажу, що виплати слід скасовувати, але потрібен здоровий баланс,” упевнена Онуфрик 

А от про цілі проєкту “Право на сім’ю” під час засідань робочих груп розповів директор СОС Дитячі Містечка Україна Сергій Лукашов 

“Основна мета – покращити забезпечення права дитини на сімейне виховання, допомагати державі з деінституціалізацією. На сьогодні в інтернатах України 98 тисяч дітей і 92% з них мають батьків. Маємо чотири основні цілі: змінити законодавство, підвищити обізнаність суспільства про важливість сімейного виховання, підвищити кваліфікацію спеціалістів і оснастити центри соціальних послуг,” розповів Лукашов.

І робота вже стартувала – в рамках візитів в обох громадах підписали Меморандуми про співпрацю із СОС Дитячі Містечка Україна.

Організовані фокус-групи – щоб дізнатися ставлення місцевих жителів до реформ інституцій, визначити розуміння проблем та перешкод, які існують в громаді для проведення деінституціалізації.

Засідання робочих груп – це лише один з етапів. Далі буде оцінка потреб конкретної громади. Це збір кількісних і якісних даних про вразливі групи населення та надавачів соціальних послуг. Після чого буде сформований звіт із конкретними пропозиціями, котрий представлять громаді.

Нагадуємо: СОС Дитячі Містечка реалізовує цю програму в Україні за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ).