Міжнародний рух «СОС Дитячі Містечка» виник багато десятиліть тому — у час, коли стандарти та методи захисту дітей, а також забезпечення і дотримання їхніх прав у системі альтернативної опіки лише зароджувалися.
Нещодавно ми з обуренням і болем дізналися, що засновник організації, Герман Гмайнер (1919–1986), людина, яка проголосила турботу про дітей своїм покликанням, у 1950–1980-х роках особисто щонайменше у восьми випадках вчиняв насильство щодо дітей, які проживали у створеній ним системі альтернативного догляду.
Започаткована ним модель дійсно допомагала осиротілим дітям, однак мала інституційні риси, які за своєю природою породжують ризики насильства над дітьми: закритість дитячих містечок і непропорційну владу адміністрації над персоналом і дітьми. Така система не змогла належним чином захистити дітей.
Деяким зацікавленим особам вдавалося тривалий час приховувати правду — під хибним приводом «захисту системи дитячих містечок», яка насправді допомагає сотням тисяч дітей. Однак правда має бути відкрита — і рано чи пізно вона розкривається.
Із прикрим запізненням Міжнародна федерація «СОС Дитячі Містечка» дізналася про ці злочини, визнала їх і рішуче діє для притягнення винних до відповідальності, підтримуючи тих, хто пережив ці жахливі події, та роблячи все можливе, щоб подібне більше ніколи не повторилося.
Правління Міжнародної федерації «СОС Дитячі Містечка» вже здійснило низку рішучих дій щодо покарання винних та впровадження надійних запобіжників від повторення таких випадків. Із цими рішеннями можна ознайомитися за посиланням: Urgent announcement of decisions by the International Board of SOS Children’s Villages Internationa.
Ми, МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна, рішуче засуджуємо як злочинні дії Германа Гмайнера, так і бездіяльність або дії співучасників, які тривалий час приховували ці злочини — незалежно від їхніх мотивів.
Ми усвідомлюємо та не знімаємо з себе відповідальності за спільний бренд, проте підкреслюємо, що реформи, необхідні для запобігання насильству над дітьми в системі альтернативної опіки, ми провели ще у 2012 році, трансформувавши наші Дитячі містечка у спільноту прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, які спільно підтримуються місцевими органами влади та нашою організацією.
Відтоді організація працює в умовах прозорості та підзвітності перед органами місцевого самоврядування, Службами у справах дітей, представництвами Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини — із дотриманням високих професійних стандартів, а також свободи висловлювань співробітників і бенефіціарів організації.
Ми рішуче боремося з будь-якими інституційними проявами у системі альтернативного догляду за дітьми. У нас давно впроваджено систему виявлення навіть найменших підозр на насильство щодо дітей, сигналізування через різні канали та негайного реагування для захисту потенційної жертви й усунення ризиків.
Завдяки цьому, працюючи по всій Україні — часто у складних умовах і охоплюючи тисячі дітей щомісяця (понад 550 тисяч бенефіціарів від початку повномасштабної війни), — ми не мали жодного випадку насильства над дітьми в межах наших послуг.
Крім того, ми активно ділимося нашою системою захисту дітей і молоді з професійною спільнотою та можемо впевнено називати себе прикладом для інших надавачів соціальної допомоги.
Ми є доказом того, що професійні та віддані працівники і працівниці «СОС Дитячі Містечка» — в Україні та у понад 130 країнах світу — можуть із гідністю нести свою символіку, пишатися своєю місією та тією допомогою, яку вони надають дітям і матерям у скруті.
Так само й пожертви наших благодійників залишаються незаплямованими, адже були використані гідним і ефективним чином — що підтверджується всіма необхідними аудитами, оцінками та відгуками бенефіціарів.
Злочин однієї людини, навіть символічно важливої, не може перекреслити величезний внесок руху «СОС Дитячі Містечка» у забезпечення сімейної турботи для дітей у біді.
