24 – 25 жовтня в Івано-Франківську відбувся форум «Всі діти наші: профілактика соціального сирітства», організаторами якого виступили МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини за підтримки організаційного партнера – Івано-Франківської міської ради. Медіапартнер заходу – Громадське радіо.
Це був п’ятий захід у рамках проєкту «Право на сім’ю: усунення системних прогалин – підтримка реформ системи захисту дітей», який мав на меті створення простору для всебічного діалогу між представниками урядових і неурядових організацій, бізнес-спільнот, громад та молодіжних громадських лідерів, щоб обговорити актуальні питання сьогодення.
Національна менеджерка проєкту «Право на сім’ю: усунення системних прогалин – підтримка реформ системи захисту дітей» МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна Антоніна Загроцька у вітальному слові наголосила на важливості реалізації соціальних ініціатив під час російсько-української війни.
«Проєкт, який підтримується Урядом Німеччини, реалізовується МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна, продовжується навіть в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ми називаємо це інвестиціями в людей, в людський капітал. Підтримку громад для поліпшення соціальних послуг та відповідної інфраструктури з боку Уряду Німеччини надзвичайно цінуємо. Це суттєва допомога та посилення віри у нашу перемогу. Поки наші захисники боронять країну, наш обов’язок – робити все для того, щоб соціальні сервіси стали людиноцентрованими та доступними», — відзначила Антоніна.
Людмила Сірко, заступниця голови Івано-Франківської обласної військової адміністрації, підкреслила, що ОВА активно підтримує проєкти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Також пані Людмила висловила вдячність міжнародним донорам, зокрема, СОС Дитячі Містечка, завдяки яким вдалося вже відкрити 5 центрів соціальних служб в Івано-Франківській та Київській областях.
«Ми тішимося результатами щодо відкриття центрів життєстійкості та дитячих будинків сімейного типу. Завдяки міжнародним партнерам в області вже придбано п’ять дитячих будинків сімейного типу, в яких проживає від 5 до 10 вихованців, і ми плануємо придбати ще сім», – додала Людмила.
На заході була присутня народна депутатка України Оксана Савчук, яка звернула увагу на проблему доступу до інформації про дітей, які чекають на всиновлення.
«Є багато родин, які по два чи три роки чекають, щоб всиновити дитину. Це велика проблема, адже інформація про таких дітей не завжди доступна. Ми працюємо над тим, щоб зробити бази даних більш мобільними і зручними для майбутніх батьків», – підкреслила вона.
Під час першого дня заходу відбулися дві важливі панельні дискусії. Учасниками першої панельної дискусії щодо скоординованої міжвідомчої взаємодії для профілактики соціального сирітства стали: представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Івано-Франківській області Євгенія Мнишенко, заступник очільника Івано-Франківської ТГ Олександр Левицький, керівниця Центру укріплення сім’ї МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» в Івано-Франківську Алла Котляр, менеджерка із соціальної сфери МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна Наталія Криворучко, а також начальниця відділу проєктів по роботі з сім’ями БО «КОВ «БФ «СОС Дитяче Містечко» Юлія Шовкун.
Соціальне сирітство — явище спричинене ухиленням або відстороненням батьків від виконання батьківських обов’язків по відношенню до неповнолітньої дитини. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», основними завданнями районних, міських, районних у містах, селищних та сільських центрів соціальних служб є проведення соціально-профілактичної роботи, спрямованої на запобігання потраплянню у складні життєві обставини осіб та сімей з дітьми. На думку спікерів, необхідно посилювати контроль за виконанням законодавчих норм та активніше залучати громади до інформування про важливість захисту прав дітей.
Під час панельної дискусії Євгенія Мнишенко поділилася першим успішним кейсом на Прикарпатті представлення інтересів дитини у суді під керівництвом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
«Це був складний і тривалий процес, де ми представляли інтереси неповнолітньої дитини, яка перебуває за кордоном і права якої були серйозно порушені. Ми не афішували цю проблему раніше через захист персональних даних дитини, але зараз можна частково говорити про наші дії», — зазначила спікерка.
За словами Мнишенко, дитина самостійно звернулася до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, адже вважала, що її права порушуються низкою органів державної влади і судочинства в Україні. Мати дитини була військовослужбовицею ЗСУ та загинула на війні, а призначений опікун не проживав з дитиною.
«Боротьба за права дитини часто перетворюється на боротьбу за інші питання, зокрема, фінансові, коли йдеться про виплати родинам військових. Наразі судовий процес продовжується», — додала вона.
Про досвід Івано-Франківська щодо забезпечення прав дітей та їх захисту розповів заступник міського голови Олександр Левицький.
«Міжвідомча координація – це багаторівнева діяльність. Вона включає роботу всіх закладів та сфер, пов’язаних із життям і розвитком дитини. Якщо в школі добре працюють педагоги, психологи та соціальні працівники, є більше шансів виявити загрозливі фактори та скерувати допомогу туди, де вона необхідна. Співпраця в Івано-Франківську виходить за межі структурних і виконавчих органів міської ради та охоплює ювенальну превенцію, медичні установи і навіть судову владу та органи прокуратури. Це дозволяє ефективно реагувати на складні випадки, пов’язані з порушенням прав дітей», — наголосив Левицький.
Керівниця Центру укріплення сім’ї в Івано-Франківську Алла Котляр розповіла, що міжнародна благодійна організація «СОС Дитячі містечка» понад 75 років працює у сфері захисту прав дітей, а в Україні вже 21 рік активно розвиває партнерство з державними структурами та іншими організаціями.
Центр укріплення сім’ї в Івано-Франківську проводить первинну оцінку потреби родини, яка звертається за допомогою і працює над покращенням умов для дитини. Проте іноді організація зіштовхується з випадками, коли позитивні зміни не спостерігаються. У таких випадках спеціалісти звертаються до центрів соціальних служб та служб у справах дітей для вирішення складних життєвих обставин, у яких опинилася родина.
«Основна мета — не нашкодити родині, адже у фокусі нашої діяльності завжди дитина. Проте не на всіх рівнях міжвідомча взаємодія спрацьовує. Освітні чи медичні структури не завжди активно залучені в процес. Нам потрібно планувати, як у майбутньому розширювати міжвідомчу взаємодію», — наголосила Алла Котляр.
На недостатню кількість спеціалістів у сфері соціальних послуг у громадах на Закарпатті звернула увагу менеджерка із соціальної сфери МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна Наталія Криворучко.
«У Закарпатській області є 64 територіальні громади, але лише 56 з них мають надавачів соціальних послуг. Як ми можемо говорити про міжвідомчу взаємодію, коли в деяких громадах немає навіть базових ресурсів для надання допомоги? Служба у справах дітей законодавчо має бути в кожній громаді. Це обов’язок. А центр соціальних служб — не є обов’язковий до створення. Міжвідомча взаємодія не може відбуватися, якщо один учасник буде виключений, неповноцінно залучений або недостатньо фінансується», — підсумувала спікерка.
Про дефіцит спеціалістів у соціальній сфері підкреслила також начальниця відділу проєктів по роботі з сім’ями БО «КОВ «БФ «СОС Дитяче Містечко» Юлія Шовкун. За її словами, багато сімей потребують профілактичних заходів, а не тільки кризової підтримки. Наразі втручання в сім’ю відбувається тоді, коли є ризик вилучення дитини з сім’ї.
«Я дуже рада, що ми сьогодні проговорили всі ці питання. Сподіваюся, що разом ми будемо тим ресурсом, опорою, яка підтримуватиме окремі сім’ї та громади в цілому. Це є розвитком усіх нас як особистостей і фахівців у соціальній сфері», — додала Шовкун.
Друга панельна дискусія була присвячена освіті та підвищенню кваліфікації фахівців у сфері соціальної роботи та управління цією галуззю. Ростислав Микитюк, директор Івано-Франківського обласного центру соціальних служб, розповів, що реформа децентралізації призвела до значних змін у регіоні: з 19 центрів соціальних служб залишилося лише п’ять. Також йшлося про труднощі в залученні молодих спеціалістів до соціальної роботи через низькі зарплати.
«Оклад для психолога (10-й, 11-й тарифні розряди) — 6 236 грн, а для фахівця соціальної служби (12-й тарифний розряд) — 6 800 грн. Чи підуть молоді люди на такий оклад? Ми всі повинні думати, як стимулювати молодь, щоб вона прийшла в цю сферу», — підкреслив Ростислав Микитюк.
Проблема нестачі працівників гостро відчувається і в місті, відзначила директорка служби в справах дітей Івано-Франківської міської ради Ірина Рохман.
«Для міської громади на 1 000 дітей має бути один соціальний працівник, а для сільської громади — на 2 000 дітей. В Івано-Франківську проживає 56 000 дітей, у селах громади — 12 000, і внутрішньо переміщених осіб — 11 300. Це означає, що нам потрібно 38 працівників, але в нас лише 16», — пояснила спікерка.
Запит на фахівців у соціальній сфері щороку зростає, проте вступники не надають перевагу цій галузі. Оксана Протас, професорка кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, розповіла, що в 2024 році на освітні програми «Соціальна педагогіка» та «Соціальна робота» ОР «Бакалавр» було зараховано 19 студентів.
«Це пов’язано з низькою заробітною платою та відсутністю вимоги до фахівців мати диплом про вищу освіту. Ми залучаємо студентів до волонтерських практик, практик у центрах соціальних служб і соціально-психологічної реабілітації дітей. Співпраця з роботодавцями є критично важливою для формування наших освітніх програм», — наголосила Оксана Протас.
Окрім панельних дискусій, на форумі 9 пілотних громад (Бородянка, Ірпінь, Боярка, Фастів, Сквира, Коломия, Івано-Франківськ, Городенка та Калуш) проєкту «Право на сімʼю» із Київської та Івано-Франківської областей мали можливість презентувати інформацію щодо того, яким чином відбувається повідомлення населення громади щодо соціальних послуг.
Начальниця відділу координації надання соціальних послуг та сімейної політики управління соціального захисту населення Боярської міської ради Зоя Склярська повідомила, що спеціалісти організовують зустрічі з громадянами, семінари та круглі столи, а також мобільні виїзди у віддалені населені пункти.
«Ми активно співпрацюємо з громадськими організаціями для розповсюдження інформації про соціальні послуги та реалізації спільних проєктів. На офіційному сайті міської ради є спеціальний розділ, присвячений соціальним послугам, де можна знайти детальну інформацію про надавачів соціальних послуг у нашій територіальній громаді. Також у нас налагоджені комунікації з місцевою газетою «Боярка-інформ», де публікуються новини про нашу діяльність, зокрема, для людей похилого віку, які не завжди мають доступ до інтернету», — поділилася Зоя Склярська.
Коломийська громада активно шукає нові підходи до комунікації з мешканцями, прагнучи зробити соціальні послуги більш доступними та зрозумілими. Наприклад, фахівці у соціальній сфері проходять навчання з розроблення комунікаційної стратегії, де можна дізнатися, як адресно подати інформацію до певної категорії населення. Заступник начальника управління соціальної політики Коломийської міської ради Ігор Івахнюк також анонсував плани щодо розвитку комунікацій:
«У майбутньому ми хочемо записувати короткі відео для YouTube, щоб молодь могла знати про нашу роботу. Також будемо робити короткі вирізки інформації з телебачення, щоб забезпечити максимальну інформативність для населення».
Активно впроваджують комунікаційні канали для надання інформації про соціальні послуги також у Калуській ТГ. Як зазначила Галина Дидич, директорка Калуського міського центру соціальних служб, основним каналом комунікації є офіційний веб-сайт Калуської міської ради, де є окремий розділ, присвячений соціальній сфері. Проте не забувають у громаді і про соціальні мережі.
«Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю “Добродія Калуська” має сторінки в соцмережах, де розміщує онлайн-заняття та підтримує зворотній зв’язок з батьками. У нашій громаді послуги надаються в доступний спосіб, і ми працюємо над покращенням комунікацій, щоб максимально задовольнити потреби мешканців», — додала Галина Дидич.
Центр надання соціальних послуг Бородянської селищної ради також активно працює над підвищенням обізнаності громадян про свої послуги та організував дослідження у десяти старостинських округах, щоб перевірити, чи знають мешканці про комунальну установу. За результатами опитування стало очевидно, що знають про центр лише ті, хто отримує соціальну допомогу та офіційно зареєстрований через управління соціального захисту населення. Тому, для покращення комунікації, були організовані зустрічі в старостинських округах, щоб надати їм інформацію про роботу та послуги центру.
«Після проведення інформаційної кампанії потік людей для отримання соціальних послуг через управління соціального захисту населення зріс. Робота соціальної служби – це не тільки допомога сім’ям у складних життєвих обставинах, а й інформаційна робота з людьми», — підсумувала Ірина Мельниченко — директорка комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бородянської селищної ради».
Активно забезпечують інформацією про соціальні послуги і мешканців Сквирської громади. Ірина Мошківська, завідувачка відділення соціальної роботи КУ «Центр надання соціальних послуг» Сквирської міської ради, розповіла, що основним джерелом інформації для мешканців залишаються суб’єкти, які надають соціальні послуги. Вони проводять консультації, організовують інформаційні заходи та формують дошки оголошень у старостинських округах.
«З метою забезпечення інформування сільського населення центром надання адміністративних послуг створено 25 віддалених робочих місць, які надають інформаційні послуги, щоб люди знали, куди можна звернутися за допомогою. Крім того, у приміщенні ЦНАП створено ветеранський простір, де працює фахівець із соціальної роботи, який надає консультації щодо отримання адміністративних, соціальних послуг і правової допомоги», – підкреслила.
Олександра Ощипко, заступниця начальника відділу соціального захисту населення Городенківської міської ради, розповіла, що для зручного доступу до інформації в громадських місцях на стендах розміщують буклети. Також інформаційні матеріали розповсюджуються під час заходів і тренінгів у місті. Крім того, для швидкого доступу до новин та послуг громади створено групу в месенджері Viber.
«Через QR-код, який розміщується в громадських місцях та на наших інформаційних матеріалах, мешканці можуть швидко отримати детальну інформацію про послуги, які надаються нашою громадою», – додала Олександра Ощипко.
Анжела-Ангеліна Дордюк, начальниця служби у справах дітей та сім’ї Ірпінської міської ради, наголосила, що в установі працює визначений спеціаліст, серед інших обов’язків якого є ведення інформаційно-комунікаційних каналів. Відтак, інформація про соціальні послуги обов’язково відображається на сайті Ірпінської міської ради, а також на офіційних сторінках у Facebook, Instagram та Telegram. Крім того, у Viber створені закриті групи для швидкого зв’язку з багатодітними сім’ями.
«Ми маємо мету — підвищити обізнаність населення щодо прав дитини, розказати про функції служби у справах дітей, про доступні послуги. Також прагнемо, аби читач не був пасивним споживачем інформації, а активно включався в життя громади», — додала Анжела-Ангеліна Дордюк.
Про активну взаємодію з громадськістю у Фастівській громаді розповіла Жанна Бортовська — директорка Фастівського міського центру соціальних служб. За її словами, Фастівська громада тісно співпрацює з місцевими ЗМІ. Газета «Перемога», місцеві блогери та інформаційні ресурси «Київський регіон», «Привіт із Фастова», «ФастівNews.City» створюють вагомий внесок у поширенні інформації та комунікації між громадою та адміністрацією.
«Ми зосереджуємось на тому, щоб мешканці могли легко отримати інформацію через різні платформи. Тому активно використовуємо для інформування громади про важливі новини наші сторінки у Facebook, Telegram, Viber, Instagram», — відзначила Жанна Бортовська.
Як інформують громаду Івано-Франківська про соціальні послуги, поділилася Леся Дикун — директорка Івано-Франківського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
«Ми забезпечуємо постійний доступ до інформації як у традиційних формах — через друковані матеріали, так і через сучасні засоби комунікації, такі як соціальні мережі. Важливе значення має робота з цільовою аудиторією. Наші спеціалісти виступають на форумах, беруть участь у пресконференціях, співпрацюють з громадськими організаціями. Це дозволяє нам реалізовувати проєкти в соціальній сфері», — Леся Дикун.
Крім того, начальниця управління соціального захисту населення Департаменту соціального розвитку та ветеранської політики КОДА Юлія Суворова поділилася з учасниками досвідом співпраці Київської області із громадською організацією «Bethel.regional». Однією з ключових особливостей європейського підходу є те, що кожен спеціаліст у соціальній сфері має вузький профіль.
«Навіть для нічного догляду за хворими або догляду на вихідних потрібно пройти окреме навчання. Також для нас стало великим відкриттям, що в них є черга на патронатні сім’ї. Діти не виховуються в інституційних закладах, усі перебувають у сімейних формах виховання», — розповіла Суворова.
На заході також презентували результати всеукраїнського опитування щодо сприйняття системи догляду та підтримки дітей. Дане дослідження проведено в рамках проєкту “Право на сім‘ю”. Опитування охопило 1600 респондентів, серед них — менше 41% чоловіків і майже 59,1% жінок.
Окрему увагу приділили перевагам громадян щодо діяльності місцевої влади. На думку 63,1% опитаних, у пріоритеті у влади повинно бути забезпечення населення якісними медичними послугами.
Основні висновки дослідження:
- 41% опитаних вважають, що держава має сприяти розвитку сімейних форм виховання, таких як дитячі будинки сімейного типу, патронатні сім’ї та малі групові будинки.
- 36,3% респондентів вважають, що важливо заохочувати громадян до усиновлення дітей, надаючи відповідну інформаційну та фінансову підтримку.
- Водночас 10% опитаних все ще переконані, що держава повинна фінансувати та розвивати інтернатні заклади.
- 81% респондентів підтримують ідею збереження інтернатів в Україні. Однак 34,5% із цих респондентів вважають, що основне призначення таких закладів має бути надання спеціалізованої медичної допомоги дітям з інвалідністю та захист дітей від домашнього насильства (31,6%).
- Більше 8,4% респондентів виступають за повну відмову від інтернатів.
- Більше 73% респондентів назвали наркотичну та алкогольну залежність батьків основною причиною, через яку діти потрапляють до інтернатів.
- Майже 70% респондентів знають про створення в Україні сімейних форм виховання, але лише 5,6% хочуть отримувати більше інформації про це.
«Ми бачимо, що громадяни мають запит на зміни, але не завжди готові брати активну участь у процесі ухвалення рішень на місцевому рівні. Це сигнал для місцевої влади про необхідність активного діалогу з громадянами», — підсумувала Віра Макаренко, провідна соціологиня ТОВ «Оперативна соціологія».
На форумі говорили й про українських лідерів минулого й теперішнього. Представники проактивної молоді Анастасія Халіулова та Дарія Панова в інтерактивних презентаціях «Проактивна молодь – соціальний капітал громади» розповіли про свій шлях становлення, соціальну роботу та менторство.
У минулому координаторка проєкту, менеджерка з повернення дітей громадської спілки «Українська мережа за права дітей» Анастасія Халіулова вже 13 років допомогає дітям, підліткам і молоді, надаючи наставницьку підтримку та соціальні послуги. Вона переконана, кожен фахівець може стати наставником для дитини чи підлітка, поділившись своїм досвідом і знаннями. Це особливо важливо для дітей, які переживають складні життєві обставини або мають інвалідність.
У 2019 році, працюючи в Маріупольській міській раді, Анастасія взяла участь у розробці програми доступності, яка об’єднала громаду для покращення інфраструктури для людей з обмеженими можливостями, батьків дітей та літніх людей. Але після початку повномасштабної війни місто втратило всі досягнення у сфері доступності та соціальних послуг.
«Я дуже хочу, щоб ми повернули Маріуполь, і щоб кожне наше місто стало флагманом у соціальній сфері, де діти завжди будуть у родинах», — додала Халіулова.
Дарія Панова — координаторка Молодіжного клубу ГО «Мережа захисту національних інтересів АНТС», який має на меті сформувати нову державницьку еліту неполітиків, людей які боротимуться за незалежну державу. Дарія впевнена, що успіх держави залежить не від великих амбіцій, а від конкретних дій тут і зараз.
«Ми навчаємося, ми знайомимося, ми адвокатуємо. Наша мета — розвивати цих людей всебічно і створювати основу для сильної та незалежної України. Ми не будуємо планів, яких не можемо досягти. Ми щодня робимо все можливе для спільної мети – процвітаючої України», — підкреслила Панова.
Другий день форуму був не менш важливим. Для учасників презентували експериментальний проєкт, мета якого привернути увагу до важливих соціальних тем через мистецтво тимчасових татуювань.
Про наставництво як ресурс для соціалізації та самореалізації дітей та молоді розповів Кирило Невдоха — голова Офісу дітей та молоді «ДІйМО». Основною метою наставництва є допомога дітям та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах або мають досвід інтернатного виховання.
«Ми адвокатуємо їхні інтереси, доносимо Міністерству соціальної політики, як саме можна покращити умови для їхнього зростання. Завдяки наставництву я зараз тут з вами, інтегрований у суспільство», — відзначив Невдоха.
Старша радниця з адвокації прав дитини Save the Children Ксенія Карагяур презентувала проєкт «Дослухаючись до думок дітей з інвалідністю в інтернатних закладах». Safe the Children у партнерстві з неурядовими організаціями, молоддю та Офісом Омбудсмана провели дослідження «За закритими дверима». Мета – зрозуміти, про що мріють діти в інтернатних закладах. Опитування охопило понад 500 дітей.
«Ми знайшли групу дослідників, які мають відповідну психологічну, соціальну, медичну освіту, а також досвід у роботі з дітьми. Спеціалісти пройшли спеціалізований триденний тренінг, на якому вони отримали теоретичні знання та практичні навички, як встановлювати контакти з різними дітьми, у тому числі з дітьми, які мають комплексну інвалідність чи не комунікують вербально», — повідомила Карагяур.
Відтак, 89% респондентів висловили бажання бути більш незалежними та пересуватися самостійно без обмежень. Йдеться про дітей з інвалідністю, які більшість свого часу вимушені перебувати в ліжках чи кріслах колісних.
Крім того, 67% дітей висловили бажання мати турботливу сім’ю, а 90% хочуть мати постійного дорослого у своєму житті.
Про освітній проєкт «НЕшкола “Толока”» розповів засновник і координатор Ігор Цигвінцев. Це унікальна ініціатива, яка об’єднала команду вчителів, науковців, щоб допомогти українським дітям у навчанні та самоосвіті, незалежно від їхнього місця проживання чи соціальних умов. За словами Цигвінцева, «Толока» — це не школа в традиційному розумінні, а місце, де кожен може знайти щось для себе, подібне до «шведського столу» знань.
Особливістю проєкту є варіативність предметів. Серед них: хімія, біологія, риторика, філософія, сучасне мистецтво, математика та багато інших дисциплін. Курсами користуються діти з різних країн, зокрема ті, що зараз перебувають за кордоном, але хочуть зберегти зв’язок з українською мовою і культурою. Знання учні отримують абсолютно безкоштовно.
«Всесвіт посилає нас сюди як вчителів, щоб змінити одну-єдину людину. Але як знати, хто це? Тому ми маємо кожного навчати, так, як того, заради кого нас прислали в цей світ», — підсумував Цигвінцев.
На завершення форуму виступила Надія Періус — регіональна консультантка Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей у Чернівецькій області. У своїй промові вона окреслила ключові виклики, з якими зіштовхуються регіони України в роботі з дітьми-сиротами, та акцентувала на нестачі кваліфікованих фахівців.
Надія Періус також поділилася успіхами інформаційної кампанії щодо популяризації сімейних форм виховання. За її словами, після запуску регіональної кампанії кількість дзвінків на гарячу лінію для допомоги сім’ям, які хочуть взяти дитину на виховання, значно зросла.
«Будь-який інформаційний крок має ефект і вплив. Нехай кожна дитина знайде своє прекрасне сімейне середовище», — побажала Періус.
Протягом двох днів учасники форуму мали можливість придбати благодійні лоти на ярмарку, присвяченому збору коштів на підтримку Івано-Франківського міського центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Дивосвіт». Цей заклад працює з дітьми і молоддю з інвалідністю, допомагаючи їм розвивати свої творчі здібності та інтегруватися в суспільство. За два дні благодійний ярмарок зібрав понад 16 тисяч гривень. За ці кошти для дітей з інвалідністю придбають матеріали для творчості, щоб вони могли розвивати дрібну моторику та соціалізуватися.
Учасники форуму та мешканці міста мали також змогу взяти участь в інтерактивних інсталяціях. Однією з них була «Творимо Україну разом», де кожен залишив своє побажання на фрагментах великої карти України. Також на заході було встановлено дзеркало під назвою «Відображення майбутнього».
Під час дводенного заходу в Івано-Франківську також відбулося відкриття приміщення Центру соціальної підтримки дітей та сімей «Долоньки», відремонтованого та оснащеного у рамках реалізації проєкту «Право на сім’ю». Це перший заклад на Прикарпатті, де батьки зможуть залишити дітей з інвалідністю на день. Щоб залишити дитину в центрі, батькам потрібно подати заяву та надати документи, що підтверджують хворобу. Максимальний термін перебування дитини в закладі становитиме один місяць на рік. Прийом дітей до центру планують розпочати у 2025 році.
Крім того, учасники форуму мали змогу відвідати Івано-Франківський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, офіс Омбудсмана в Івано-Франківській області та комунальний заклад «Дім воїна», де більше дізналися про роботу організацій та побачили умови, в яких надаються соціальні послуги для громадян.
Проєкт «Право на сім’ю» реалізується за підтримки Федерального Міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
