Український Уряд визначив, до 1 вересня 2025 року всі дитячі будинки мають пройти реорганізацію у центри медичної реабілітації, центри соціальної підтримки сім’ї та дітей, інші заклади охорони здоров’я або соціального захисту, а також забезпечити влаштування дітей у сімейні форми виховання.
Наразі, за даними Державної служби у справах дітей, в Україні діє 29 будинків дитини, 13 з них на етапі трансформації. Загальна кількість дітей, які знаходять в будинках дитини, 1081, 94 з них потребують паліативної допомоги (комплекс заходів, спрямованих на покращення якості життя пацієнтів усіх вікових категорій та членів їхніх родин, які зіткнулися з проблемами, пов’язаними із захворюваннями, що загрожують життю).
За даними Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, лише 29% з цих дітей перебувають у будинку дитини до року, 14% перебувають понад 5 років, і 57% від року до 5 проживають у інтернатному закладі. Фахівці підкреслюють, тривале перебування дитини в інституційному закладі призводить до втрат в фізичному, розумовому та когнітивному розвитку дитини. Особливо критично це впливає на дітей раннього віку, якщо дитина не мала досвіду родини, а одразу потрапила в будинок дитини.
Згідно з вимогами законодавства, обласні адміністрації мають визначити модель трансформації, яка б відповідала на потреби у тимчасовому влаштуванні дітей раннього віку, які втратили сімейне оточення. Окремих рішень потребують діти від народження до 3 років з комплексними порушеннями фізичного та психічного розвитку, діти з потребами в паліативній допомозі.
З метою обговорення практичних підходів, та впроваджених моделей які дозволяють трансформувати будинок дитини та запобігти інституалізації дітей від народження до 3 років, Міжнародний благодійний фонд “СОС Дитячі Містечка” Україна у партнерстві з Координаційним центром з розвитку сімейного виховання та догляду дітей провели практичну дискусію “Презентація практичних підходів до трансформації Будинків Дитини”.
Фахівці та представники громадських організацій наполягають, трансформація будинків дитини це комплексний підхід, а не зміна вивіски. Для того, аби закрити будинок дитини, мають бути розвинуті послуги, спрямовані на попередження розлучення дітей з родинами, а також працювати система своєчасного виявлення та ефективного реагування на випадки жорстокого поводження та недбалого ставлення до дитини.
На рівні Міністерства соціальної політики добре розуміють важливість перших років життя дитини для її подальшого розвитку та соціалізації. І розуміють що держава має створити умови для розвитку системи послуг для сімей з дітьми, від моменту вагітності майбутньої мами і до повноліття дитини.
В Україні в 2023 році запрацювала послуга Центрів Життєстійкості і їх вже понад 200. До них може звернутись родина, там працюють програми навчань для батьків з розвитку батьківських компетенцій. Це дозволяє підготувати молоді родини до народження дитини, допомагає подолати складні життєві ситуації та кризи, – сказала, Ірина Постоловська, заступниця Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції.
В той же час, голова Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей Ірина Тулякова наголосила, що на шляху трансформації Будинків Дитини, у межах реформи системи догляду та підтримки дітей, важливо опиратися на дитину та її потреби — безпечно та поступово, зі стратегічним баченням, що кожна дитина має зростати у сімейному оточенні.
Сергій Лукашов, директор СОС Дитячі Містечка підкреслив, що на шляху трансформації будинків дитини благодійні організації готові підтримати державу, ділитись експертизою, залучати додаткове фінансування, та при цьому має бути політична воля для реальних змін.
Громадські організації більш гнучкі у пілотуванні міжнародного досвіду та методик, але впровадити його у практику і зробити системним, а не експериментальним не можемо за визначенням. Тут без партнерства з державою та політичної волі наших партнерів не обійтись. Ми дуже на це розраховуємо, бо без цього ми далеко не просунемось, а треба. Бо зараз держава має демографічну кризу, кожна дитина в Україні на вагу золота, за кожну дитину ми маємо боротися, – зазначив Сергій Лукашов.
Він додав, громадським сектором в Україні вже відпілотовані моделі допомоги сім’ям з дітьми, які стало працюють і давно довели свою ефективність для запобігання потрапляння дітей у заклади.
Тетяна Скрипка, народна депутатка України, голова підкомітету у справах сім’ї та дітей закликала не спекулювати на темі дітей лише для отримання політичних дивідендів, а дійсно працювати для захисту дітей. На думку депутатки, коли вирішується майбутнє дітей, що дорівнює майбутньому держави, не потрібно боятися приймати непопулярні рішення, проводити кадрові зміни, оптимізувати процеси на місцях:
Всі, хто піднімають тему реформування будинку дитини, виступають за конструктив. Звісно, на жаль, досі маємо конфліктні ситуації чи не здорову критику, коли дітям на місцях встановлюють неправильні діагнози чи досі залишаються прихильники радянської системи виховання дітей. Однак, здорова комунікація держави та громадськості дозволить нам у стані війни провести потрібні та необхідні реформи для деінституалізації дитячих закладів та реорганізації будинків дитини і, як наслідок, матимемо гарне майбутнє для держави. Наші зусилля мають бути спрямовані на те, щоб кожна дитина була у родині.
Нагадаємо, у листопаді 2024 року уряд схвалив Стратегію забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024–2028 роки та затвердив операційний план заходів з її реалізації до 2026 року. Метою є створити систему підтримки дітей та сімей з дітьми, повернення дітей у їхні сім’ї та розвиток сімейних форм виховання. Однією з вимог ЄС до України є реформа системи догляду та підтримки дітей, яка передбачає трансформацію інституційної системи догляду і виховання та створення необхідної соціальної інфраструктури в громадах.
