«Всі діти — наші: потреби населення у соціальних послугах» — під такою назвою відбувся масштабний форум, який організував Благодійний фонд «СОС Дитячі Містечка» у рамках проєкту «Право на сімʼю». Дводенний захід пройшов 6 та 7 червня у Коломиї на Івано-Франківщині. Крім того, відбулася презентація обладнаного Єдиного центру надання реабілітаційних та соціальних послуг Коломиї.
Захід об’єднав представників дев’яти територіальних громад України: Бородянської, Фастівської, Ірпінської, Сквирської, Боярської, Городенківської, Івано-Франківської, Коломийської та Калуської.
Два дні форуму були насиченими розмовами та дискусіями про розвиток соціальних послуг для вразливих сімей, планування та бюджетування соціальних послуг, законодавчі ініціативи, комунікацію та взаємодію з дітьми зі складними порушеннями розвитку та питаннями роботи з дітьми щодо орієнтації у просторі. На заході також лунали практичні рекомендації для громад щодо планування безбар’єрних просторів.
«Коломийська громада — одна з перших в області за рівнем надання соціальних послуг»
В Івано-Франківській області працює 23 інклюзивно-ресурсних центри. Вони надають психологічні, консультативні та комплексні послуги дітям з інклюзією, розповіла заступниця голови Івано-Франківської ОВА Людмила Сірко. Вона також наголосила на актуальності та важливості форуму.
«Приємно вражена такою кількістю учасників форуму з різних міст України. Рада, що він проводиться саме у Коломийській громаді. Оскільки вона активно впроваджує соціальні проєкти, допомагає вразливим сім’ям, облаштовує помешкання, які призначенні для внутрішньо переміщених осіб, опрацьовує питання щодо забезпечення багатодітних, малозабезпечених сімей тими послугами та фінансовим ресурсом, яких вони потребують. У наших територіальних громадах успішно реалізуються соціальні проєкти за підтримки міжнародних організацій. Тематика форуму надзвичайно актуальна. Добре, що одне з актуальних питань, яке обговорювалось, — це питання інклюзії. Бо кожна дитина повинна мати сім’ю», — наголосила Людмила Сірко.
Водночас міський голова Коломиї Богдан Станіславський зауважив, що навіть під час війни Коломийська громада залишається соціально орієнтованою, а для якісного розвитку намагається залучати іноземних партнерів та неурядових благодійників.
«Безперечно, що Коломийська громада одна з перших в Івано-Франківській області за рівнем надання соціальних послуг. Нам є що показати. А ще, ми постійно вчимося чомусь новому та впроваджуємо нові послуги. Цей форум вкотре підтверджує наше лідерство в соціальній галузі. Цього року з бюджету Коломийської громади 32,4 млн грн були спрямовані на заходи управління соціальної політики. Майже 20 млн грн влада скерувала на роботу Єдиного центру надання соціальних та реабілітаційних послуг. Ще 231 тис. грн ми спрямували на роботу Служби у справах дітей», — додав міський голова.
Богдан Станіславський також повідомив про амбітні цілі громади на 2024-2025 роки — це побудова 2 нових та облаштування дитячих будинків сімейного типу, які вже існують в Коломиї. А також будівництво соціального містечка та соціального житла.
Визначення потреб населення — пріоритет у бюджетуванні соціальних послуг
Під час форуму відбулися дві важливі панельні дискусії. Зокрема, на першій дискусії присутні обговорили планування та бюджетування соціальних послуг. До розмови доєдналися міський голова Коломиї Богдан Станіславський, міський голова Калуша Андрій Найда, заступник міського голови м.Городенка Андрій Цюмпала, заступник селищного голови Бородянки Віктор Романюк, директор Івано-Франківського обласного центру соціальних служб Ростислав Микитюк та заступник директора Департаменту державного контролю за дотриманням прав дітей — начальник відділу контролю дотримання прав дітей в альтернативних формах виховання у Національній соціальній сервісній службі України Володимир Вовк.
Присутні погодились із запропонованим твердженням, що найпершим і найважливішим кроком у плануванні та затвердженні місцевого бюджету щодо надання соціальних послуг має бути визначення потреб населення територіальних громад у цих послугах. Крім того, важливо належним чином провести оцінку потреб населення у соціальних послугах.
Модераторками дискусії виступили партнери та адвокати Юридичної компанії «АРМАДА» Анастасія Луук та Валентина Пономаренко. Вони наголосили на викликах, які виникають під час війни в контексті здійснення соціальної роботи в територіальних громадах України. Йдеться про збільшення кількості дітей, сімей з дітьми та осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, додавання нових категорій вразливих верств населення, кадровий голод через недостатність кваліфікованих спеціалістів, виснаження спеціалістів, професійне вигорання та перенавантаження фахівців із соціальної роботи, руйнування та пошкодження соціальної інфраструктури в деокупованих громадах, а також втрата або пошкодження обладнання соціальних закладів внаслідок активних бойових дій або окупації.
Анастасія Луук також зауважила, що проводити такі форуми — надзвичайно важливо.
«Ми працювали над проєктом «Право на сім’ю» щодо формування бюджетів та надавали консультації в цьому розрізі. Планів у всіх багато, ідей багато, все хочеться реалізувати, але є проблема в обмеженні саме фінансових ресурсів. Нашим завданням було проаналізувати та показати, як можна додатково залучати кошти, які є нюанси й тонкощі в документальній базі та нормативно-правових актах. Якраз ось такі панельні дискусії дуже влучні. Ми надали рекомендації платформ, взаємодій з донорськими організаціями, рекомендації порядку підготовки проєктів. Обмін досвідом у цьому аспекті надзвичайно важливий», — додала Анастасія Луук.
Платформа для маломобільних груп населення
Учасники форуму побували у Єдиному центрі надання реабілітаційних та соціальних послуг і були вражені його особливостями та функціоналом. Завдяки проєкту «Право на сім’ю», який реалізується СОС Дитячі Містечка, у центрі вдалося встановити підйомну платформу для маломобільних груп населення.
«Щоразу наша організація СОС Дитячі Містечка оснащує та ремонтує в громадах нові соціальні центри. Ми навчаємо фахівців, передаємо безбар’єрне та привітне приміщення для того, щоб соціальні сервіси там працювали якомога краще, і щоб вони справді були доступні. Наша мета — зробити так, щоб кожна людина у своїй громаді почувалася гідно: не з позиції того, хто просить, а того, хто може прийти у приємне місце й дійсно відчути турботу й підтримку у себе вдома», — зауважила Національна менеджерка проєкту «Право на сім’ю» від СОС Дитячі Містечка Антоніна Загроцька.
Деталі роботи Єдиного центру надання реабілітаційних та соціальних послуг розповіла його директорка Ірина Трачук:
«Упродовж дня тут перебувають діти з інвалідністю, вони отримують реабілітаційні, логопедичні та корекційні послуги. Крім того, у центрі надають послугу денного догляду для молоді з інвалідністю — вони вчаться жити самостійно. 33 людини перебувають у відділенні денного догляду, 45 дітей — у відділенні комплексної реабілітації».
Раніше у центрі вже була встановлена підйомна платформа, але вона була спроможна підняти відвідувачів лише до другого поверху триповерхової будівлі. Зараз маломобільні групи населення можуть безперешкодно потрапити до будь-якого кабінету.
Центр укріплення сім’ї як важлива складова підтримки
Сьогодні зростає потреба в наданні корекційно-розвиткових послуг дітям, які мають певні особливості психофізичного розвитку. На цьому під час презентації роботи Центру укріплення сім’ї СОС Дитячі Містечка в Івано-Франківську зауважила його директорка Алла Котляр.
«Дуже важливим є створення центрів реабілітації у громадах — вони мають забезпечити доступність для отримувачів послуг. Також важлива налагоджена співпраця між освітніми установами, де діти з особливими освітніми потребами можуть навчатися в інклюзивних класах чи групах. Важливо мати інклюзивно-ресурсні центри, де діти зможуть отримати комплексну оцінку розвитку, а їхні батьки — консультації щодо освітньої траєкторії дитини, корекційні послуги. Крім того, важливою складовою є наявність навчально-реабілітаційних центрів та центрів соціальної реабілітації. Це допоможе сім’ям відчувати підтримку на кожному етапі та проводити вчасне втручання для прогресу дитини», — додала Алла Котляр.
У Центрі укріплення сім’ї СОС Дитячі містечка Україна в місті Івано-Франківськ із дітьми працюють соціальні педагоги, логопеди та психолог. Їхня допомога є короткотривалою. Головним завданням фахівців центру є допомога дітям та батькам адаптуватися на новому місці проживання, налагодити міжособистісну соціальну взаємодію, зниження тривоги, проведення розвиваючих занять, постановка та автоматизація звуків, а також підтримка батьків.
Термінологія — важливий аспект у безбар’єрній країні
Про комунікацію та взаємодію з дітьми та підлітками зі складними порушеннями розвитку розповіла кураторка ГО «Бачити серцем» Ліна Дешвар.
«Важливо порушувати всі питання, зокрема й питання безбар’єрності. Всі мають розуміти, що безбар’єрність — це не лише особи з інвалідністю, родини з дітьми чи молодь з комплексними порушеннями розвитку. Безбар’єрність може бути інформаційною, освітньою та фізичною. Це не просто про пандус. Безбар’єрність — це про толерантність. Про те, як саме ми будемо правильно комунікувати з особами з інвалідністю, представниками ЛГБТК+ спільноти, людьми ромської національності чи тими, хто має темну шкіру. Інклюзія дорівнює безбар’єрність. Кожна спільнота чи громада має впроваджувати термінологію, бо без термінології ми не зможемо рушити далі. Слова мають значення», — наголосила Ліна Дешвар.
Вона навела приклад, що можна бути хорошим тифлопедагогом, але не знати, як називати людей з порушенням зору:
«Людина з порушенням зору може прийти до такого спеціаліста, а він скаже, що до мене прийшла «сліпушка». Це вже неповага, бо насамперед ми люди, а вже після цього ми маємо певні порушення».
Про комунікацію питань безбар’єрності розповіла й провідна фахівчиня Ужгородського національного університету та експертка з доступності ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» Марина Сташина-Неймет.
«Ці питання гучно лунали впродовж усього форуму. З одного боку мене це дуже тішило, а з іншого я розуміла, скільки всього ми ще не зробили і скільки потрібно зробити. Ми не повинні відкладати ці питання на час після перемоги, ми маємо робити це тут і зараз. Ми повинні втілювати цю безбар’єрність в життя: маленькими кроками, залучаючи тих, для кого ця безбар’єрність важлива. Є люди, які мають стандартний набір потреб, а для когось потрібно щось додати, щоб цій людині було легше. А потім виявляється, що саме цього потребувала велика кількість людей, але вони не знали, що вони цього потребують. Вони звикли миритися з певними бар’єрами і просто їх долати. Але навіщо долати бар’єри, коли їх просто можна усунути», — зауважила Марина Сташина-Неймет.
Зміна назви ДБСТ не впливатиме на його права
Друга панельна дискусія стосувалася проєктів законодавчих змін для удосконалення механізмів захисту інтересів дітей та актуальних напрямків для адвокації.
У дискусії взяли участь керівниця Центру укріплення сім’ї СОС Дитячі Містечка в Івано-Франківську Алла Котляр, начальниця Управління соціального захисту населення Боярської міської ради Ольга Папоян, директорка Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бородянської селищної ради» Ірина Мельниченко, директорка Івано-Франківського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей, молоді Леся Дикун, директорка Фастівського міського центру соціальних служб Жанна Бортовська та Володимир Вовк.
До дискусії також активно долучились представники Офісу дітей та молоді «ДІйМО», який працює при Міністерстві соціальної політики задля інтересів дитини.
Модераторкою виступила Національна менеджерка проєкту «Право на сім’ю» від СОС Дитячі Містечка Антоніна Загроцька.
Наприкінці травня цього року Кабінет міністрів України виніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо заміни терміну «дитячий будинок сімейного типу» на термін «прийомна сім’я». Зміна назви не впливатиме на права, передбачені для ДБСТ, наголошують урядовці. Усі дитячі будинки сімейного типу, які є зараз, зберігаються. Так само зберігаються умови та строки їхніх договорів.
«За кордоном немає поняття ДБСТ, а є прийомна сім’я. В Україні хочуть зробити схоже», — зауважила керівниця Центру укріплення сім’ї в Івано-Франківську Алла Котляр.
Водночас Володимир Вовк додав, що це потужний і дуже правильний закон:
«Однак він уже майже два роки очікує свого підпису. Тому важко коментувати те, що ще не сталося».
Після ухвалення змін максимальна кількість дітей у прийомній родині сягатиме восьми, з них прийомних дітей може бути максимум шість. При певній умові кількість дітей може збільшуватися. Крім того, зберігатиметься право на користування житлом.
Важливий збір
На форумі «Всі діти — наші: потреби населення у соціальних послугах» відбувся благодійний ярмарок на потреби родини переселенців із Дружківки на Донеччині. Присутні мали змогу придбати вироби вихованців центру позашкільної освіти. Отримані кошти спрямували на допомогу Анні Сергієнко. Щоб урятувати зір мамі, її донька Дарина також виставила на продаж близько 20 прикрас із бісеру.
Важливо зауважити, що до Івано-Франківської області вимушено перемістились близько 150 000 людей.
Замість висновку
Два дні форуму «Всі діти — наші: потреби населення у соціальних послугах» прийшли насичено та жваво. Запрошені спеціалісти на експерти предметно обговорили важливі питання надання соціальних послуг. Присутні домовилися посилювати співпрацю між громадами та залучати громадські організації. Надавати дітям ще якісніші послуги і не забувати, що всі діти — наші.
Форум «Всі діти — наші» відбувся вже втретє. Перші два заходи приймали місто Городенка на Івано-Франківщині та дві територіальні громади Київщини — Фастівська й Бородянська.
Проєкт «Право на сім’ю» реалізується за підтримки Федерального Міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
