Кожне судове рішення у справі дитини — це відповідь на питання: де дитина житиме, хто буде поруч, чи буде вона у безпеці, чи матиме стабільність і сімʼю.
Представники СОС Дитячі Містечка Україна долучилися до обговорення реформи правосуддя, дружнього до дитини. Про це говорили під час круглого столу «Запровадження спеціалізації суддів у справах сім’ї та дітей: досвід і перспективи», який відбувся у Києві за ініціативи Верховного Суду, за сприяння Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх, Національної школи суддів України та за підтримки Представництва ЮНІСЕФ в Україні в межах проєкту ГО «ВГЦ “Волонтер”».
Зокрема, тут озвучили головні виклики, які сьогодні гальмують запровадження спеціалізації суддів у справах сім’ї та дітей:
▪️Недостатня кількість суддів.
▪️Брак технічної можливості облаштувати окремі приміщення в судах.
▪️Відсутність часу на тривале навчання.
▪️І часто — недостатня мотивація всередині самої системи.
На події обговорили перші результати пілотного проєкту із запровадження спеціалізації суддів у справах сім’ї та дітей та те, як масштабувати цю практику на всю країну. Сьогодні у пілоті беруть участь 11 судів, а зі справами цієї категорії працюють 64 судді.
Проректорка Національної школи суддів України Наталія Шукліна підкреслила, що запровадження спеціалізації суддів у справах щодо дітей — одна з важливих гуманітарних реформ у сфері правосуддя для України на найближчий час.
Особливо тривожними є дані щодо тривалості розгляду справ. Понад 4 місяці у судах першої інстанції перебувають на розгляді 18 справ про позбавлення батьківських прав та відібрання дитини без позбавлення стосовно 35 дітей.
Серед прикладів, озвучених під час заходу:
▪️понад 24 місяці розглядається справа щодо 2 дітей у Нововодолазькому районному суді;
▪️понад 16 місяців — справа щодо відібрання 4 дітей без позбавлення батьківських прав;
▪️понад 14 місяців — справи у Шевченківському районному суді м. Харкова та Нововодолазькому районному суді щодо 6 дітей.
Алла Міщенко, радниця з питань адвокації СОС Дитячі Містечка Україна:
Коли справа про дитину триває місяцями або роками, увесь цей час дитина залишатися у стані затриманого життя і без сімʼї. Зокрема, нещодавно під час здійснення моніторингового контролю одного із інституційних закладів був встановлений факт перебування дитини в закладі понад 3 роки: служби не здійснювали заходів щодо повернення її в біологічну сім’ю, не спрямували вчасно справу до суду на встановлення статусу, щоб дитина отримала шанс на зростання в альтернативному сімейному середовищі.
Саме тому спеціалізація суддів у справах сім’ї та дітей, скорочення термінів розгляду справ, де є потреба врахувати найкращі інтереси дитини, вкрай важливі для України. Спрощення, прискорення, формування дружнього середовища в судових залах на зразок “зеленої кімнати” чи впровадження безпечного простору на зразок міжнародної моделі “Бернхаус” дадуть шанс не втрачати час на дитинство дітям України, які і без цього проживають у страшній війні.
Окремо учасники говорили про право дитини бути почутою на кожному судовому слуханні. Це вже світова судова практика, і забезпечити це має держава для дитини.
Міжнародний контекст поки різний. У країнах ЄС немає єдиної моделі сімейного правосуддя, але багато держав уже мають спеціалізовані сімейні суди, підрозділи або суддів. Зокрема, у Великій Британії працює Family Court, у Німеччині — Familiengerichte, у Франції сімейні справи розглядають спеціалізовані судді.
В Україні запровадження спеціалізації суддів у справах сім’ї та дітей — це один із практичних кроків у межах Національної стратегії захисту прав дитини у сфері юстиції до 2028 року та Національного плану впровадження Європейської гарантії для дітей в Україні.
