Щоб зрозуміти, з якими викликами стикаються прийомні сім’ї, батьки-вихователі й опікуни, СОС Дитячі Містечка Україна спільно з Координаційним центром із розвитку сімейних форм виховання ініціювали масштабне дослідження фактичних витрат на дитину.
За його результатами, середні витрати на дитину становлять 12 652 грн на місяць, але держава покриває лише 51–63% цієї суми.
Як проходило дослідження
Дослідницька агенція Info Sapiens працювала з липня по листопад 2025 року. Методологія включала аналіз законодавства, опитування 400 родин та інтерв’ю з експертами у сфері захисту дітей. Дослідження також враховувало реальні витрати сімей, структуру «кошика витрат» сім’ї та частку витрат на дитину.
Головні результати
▪️Середні витрати на одну дитину — 12 652 грн на місяць.
▪️Держава покриває лише 51% витрат на дитину 0–6 років і 63% — на дітей 6–18 років.
▪️30% батьків замислювалися про припинення виховання через фінансові труднощі.
Також з’ясувалося, що родини часто змушені економити на найнеобхіднішому:
▪️57% економлять на харчуванні;
▪️23% — на медичних потребах;
▪️32% — на одязі (і більшість економить насамперед на собі).
Окремо дослідження показало: виховання дітей з інвалідністю коштує у 1,4–3,2 раза дорожче, а понад 40% родин не можуть покрити необхідні медичні послуги та 28% – рекреаційнійні та соціальні послуги для дітей з інвалідністю.
Чому допомога не покриває потреб
Ключова проблема — девальвуючий прожитковий мінімум. Він зріс набагато повільніше, ніж ціни на базові товари та послуги. Фактичний прожитковий мінімум у червні 2025 року перевищував офіційний майже у 2,9 рази.
Менеджерка проєкту «Дитячі Оселі» Анастасія Осадча наголосила на суттєвій різниці між державною соціальною допомогою та фактичними потребами:
Розмір державної соціальної допомоги прив’язаний першочергово до показника офіційного розміру прожиткового мінімуму. Державна соціальна допомога на дитину складає 2,5 прожиткових мінімуми, для допомоги для дитини з інвалідністю – 3,5. У 2016 році прожитковий мінімум для працездатних осіб дорівнював мінімальній заробітній платі. Станом на сьогодні це лише 38%. Також, дуже важливо, що прожитковий мінімум на дітей віком з 6-18 років, з 2020 до 2025 року зріс на 40%. При цьому, ціни за цей період зросли на 80% і це дійсно дуже суттєва різниця. Різниця між фактичним та законодавчо встановленим прожитковим мінімумом станом на червень 2025 року складає 2,9 рази. Наразі державна соціальна допомога на дитину віком до 6 років знаходиться на рівні 85% від фактичного прожиткового мінімуму, а для дітей від 6 до 18 – 84%.
Дар’я Касьянова, директор з розвитку програм СОС Дитячі Містечка Україна, голова правління «Української мережі за права дитини» наголосила, що і в умовах війни, і в мирний час держава потребує прийомних, ресурсних батьків, які допомагають виховувати дітей.
Це “професійні сім’ї”, які можуть приймати і виховувати дітей, які втратили рідних, чи дітей з інвалідністю. Зараз ми бачимо системну проблему – затримка виплат для таких батьків. Середній період затримки – три місяці. Як ці люди мають нагодувати дітей, за яких відповідальність їм делегувала держава, – сказала вона.
На думку Дар’ї Касьянової основна проблема на сьогодні – знайти алгоритм підтримки для тих прийомних родин, які є. Бо діти – це майбутній людський капітал і від того, скільки в них буде інвестовано грошей, залежить якість такого капіталу:
Без інвестицій неможливо виростити дітей. Щоб вони виросли в Україні та залишались тут її відновлювати. Велике завдання, щоб ці кошти були забюджетовані у бюджеті та була змога збільшити виплати для сімей.
Що пропонують експерти
За результатами дослідження, СОС Дитячі Містечка Україна пропонують низку змін:
▪️підвищити державну соціальну допомогу та визначити у розмірі:
▪️5 прожиткових мінімумів для дітей 0–6 років;
▪️4 прожиткові мінімуми для дітей 6–18 років та молоді (18-23 роки);
(орієнтовно — близько 14 000 грн на дитину);
ввести два нові види підтримки:
▪️державна фінансова допомога перед навчальним роком — 15 500 грн;
▪️державна фінансова допомог при влаштуванні дитини в сім’ю — 26 000 грн.;
збільшення соціальної державної допомоги та введення нових видів підтримки для дітей з інвалідністю з урахуванням коригуючих коефіцієнтів.
Позиція держави та партнерів
Представники державних органів підтвердили, що необхідність змін очевидна. Із 1 січня 2026 року заплановано збільшення виплат для батьків-вихователів і прийомних сімей. Також оновлюються підходи до відпочинку та оздоровлення дітей.
Валентина Зозуля, голова Державної служби України у справах дітей наголосила, що Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України внесло зміни до законодавства та передбачило збільшення виплат для батьків-вихователів, прийомних батьків. Чиновниця наголосила, що саме такі дослідження громадського сектору, підсвічують проблематику, яка важлива для подальших кроків у сфері державного управління.
Ці виплати будуть більшими вже з 1 січня 2026 року. Також змінюються підходи до відпочинку та оздоровлення дітей, як біологічних, так і тих, хто влаштовані у сім’ї.
На сьогодні понад у 40% всіх дітей по Україні не закриті базові потреби – харчування та одяг. Приблизно така ж ситуація по всьому світі.
На цьому наголосила у своєму виступі Ірина Тулякова, голова Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей. Чиновниця зазначила, що молодь не готова брати на виховання дітей, розуміючи весь фінансовий тягар. За її словами, без збільшення виплат неможливо забезпечити розвиток сімейних форм виховання.
Леонід Лебедєв голова правління ГО «Всеукраїнська асоціація прийомних батьків», прийомний батько, який виховує 6 дітей зазначив, що 21% всіх прийомних батьків знаходяться на пенсії.
Дуже скоро ми зіштовхнемося з різким скороченням кількості прийомних сімей. А молодь не наважується ставати прийомною родини. Якщо брати державне грошове забезпечення батькам, то воно мінімальне. Те саме стосується і майбутнього пенсійного забезпечення, – сказав він.
Повний звіт можна переглянути за посиланням.
