6-7 лютого в Івано-Франківську відбувся семінар «Простори для надання соціальних послуг. Проєктування, адвокація, доказові підходи задля забезпечення доступності, безбар’єрності, врахування потреб співробітників та відвідувачів». Захід проведено МБО “БФ СОС Дитячі Містечка” Україна у партнерстві з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини у рамках проєкту «Право на сім’ю: усунення системних прогалин – підтримка реформ системи захисту дітей», який реалізується за фінансової підтримки Федерального Міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) .
Учасники семінару – представники громад із Київської та Івано-Франківської областей. Серед них заступники голів громад, місцеві архітектори, керівники соціальних служб та інші галузеві менеджери. Київщину на заході представили – Боярська, Бородянська, Сквирська та Фастівська громади, а Прикарпаття – Івано-Франківська, Коломийська, Калуська та Городенківські громади.
– «Ми запланували цей захід, після того, як провели опитування щодо визначення потреб населення в соціальних послугах у цих громадах. Ми запитали не тільки місцевих управлінців, а й тих, хто отримує послуги в громадах, на що є попит, чого не вистачає. І в більшості випадків ми почули про те, що є проблеми з безбар’єрністю, є проблеми з браком соціальних послуг для людей з інвалідністю», – пояснила національна менеджерка проєкту «Право на сім’ю» Антоніна Загроцька.
Експертка з формування політики доступності та інклюзивності при офісі Радниці-уповноваженої Президента України з питань безбарʼєрності Дарія Мазур нагадала, що Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору включає шість напрямків: фізичний, цифровий, інформаційний, економічний, освітній та суспільно-громадянський. Її головна мета – простори, послуги та інформація без бар’єрів для всіх громадян.
– «Ми повинні ставити цілі не для того, щоб у нас були пандуси, де тільки можна, а для того, щоб кожна людина могла потрапити у будь-яке місце, куди вона піде. Ми повинні будувати безбар’єрність на людях – цільових аудиторіях. Безбар’єрність – це як м’язи. Нам потрібно її постійно тренувати – тренувати бачити і вирішувати ці проблеми», – наголосила Дарія Мазур.
Облаштування безбар’єрного доступу на особливому контролі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
– «У плані всіх моніторингів у нас першим пунктом стоїть перевірка безбарʼєрності та доступності для всіх закладів. При наданні висновків і рекомендацій ми перш за все звертаємо увагу на ті речі, які необхідно доопрацювати для органів місцевого самоврядування, державних органів влади та інших закладів», – відзначив Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий.
Перший день семінару був присвячений вимогам до універсального дизайну та практичним заняттям. Деякі представники громад пересіли у крісла колісні, деякі вдягнули окуляри, які змінюють реальність, а також маски, в яких відчули себе незрячими людьми, та досліджували навколишнє середовище із тростинами. Інші учасники їх супроводжували. Після соціального експерименту ділилися враженнями, з якими труднощами зіткнулися.
– «Ті люди, які ухвалюють сьогодні рішення у високих кабінетах мають пройти точно такий самий соціальний експеримент. Вони мають сісти в крісло колісне, вони мають на якийсь час втратити зір та отримати ті враження, які я отримала. Я тепер буду займатися ще з більшим ентузіазмом розвитком безбар’єрного простору, бо тепер у мене є враження, розуміння, відчуття того, що переживають ці люди», – поділилася враженнями заступниця Боярського міського голови Наталія Ульянова.
Експертка з доступності ГО «Громадський холдинг Група Впливу» та провідна фахівчиня Центру інновацій та розвитку Ужгородського національного університету Марина Сташина-Неймет розповіла представникам громад про основи та принципи універсального дизайну.
– «Універсальний дизайн – це про те, що ми робимо і для кого ми робимо. Це про те, щоб дати людям можливості доступів до предметів, до послуг та до інформації. І дуже важливо не просто знати теорію, а вміти її втілювати в життя, – пояснила Марина Сташина-Неймет, – Ми маємо говорити про це не лише з архітекторами, працівникам соціальної сфери, а й з громадськими організаціями, які займаються урбаністичними питаннями, наданням соціальних послуг і так далі показувати приклад».
Експертка наголосила, що при створенні соціальних просторів, важливо на всіх етапах – від проєктування до здачі в експлуатацію – залучати тих людей, які будуть ним користуватися задля того, щоби врахувати різні інтереси.
«Тому що потреба у кожного та у кожної різна, вона залежить від наших вподобань, можливостей, самопочуття тощо. Задоволення наших потреб гарантує стабільний емоційний стан, наскільки це можливо в теперішніх умовах, а задоволення потреб це про нашу безпеку – коли наша потреба задоволена ми відчуваємо себе у безпеці», – зазначила Марина Сташина-Неймет.
Кураторка навчального рівня у «Школі для кожного» ГО «Бачити серцем» Ліна Дешвар поділилася досвідом створення унікальних проєктів – літнього інклюзивного табору для дітей «Космотабір» та «Тренувальної квартири», де навчають повнолітніх людей з інвалідністю жити в умовах, що наближені до квартирних.
За її словами, навчальна програма «Школа для кожного» розроблена для підлітків та молоді зі складними порушеннями розвитку.
«Кожна людина має право на освіту і має право бути в суспільстві, незалежно від того, чи є в неї складні порушення розвитку, інвалідність, вона першочергово людина. Більшість дітей, з якими ми працюємо, вони ніколи не будуть ні читати, ні писати. Але їх треба навчити бути в суспільстві. У нас є різні предмети, наприклад, йога, лайфтайм, буктайм, література, українська мова, біологія, кулінарія, логіка, фінансова грамотність. У нас є такий предмет як туризм. Ми вчимо, як запланувати поїздку або у той же ЦНАП, наприклад, або в іншу країну, або на відпочинок», – розповіла Ліна Дешвар.
Вона наголосила, що ГО «Бачити серцем» готова ділитися досвідом та навчати представників громад, які хочуть втілювати подібні проєкти.
Учасникам семінару також презентували посібник «Методичні рекомендації з ведення випадку у сфері захисту дитини в умовах гуманітарного реагування», де зібрані методичні рекомендації для фахівців, що працюють з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах. Даний посібник розроблено фахівцями СОС Дитячі Містечка у рамках поєкту “Право на сім‘ю”.
Представники громад ознайомилися з роботою Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Донбас-Прикарпаття» в Івано-Франківську та реабілітаційного центру в Угринові. Реабілітаційні центри заснувала ГО «Жінки та діти з інвалідністю Північного Донбасу» за підтримки міжнародних донорів, меценатів та місцевої влади.
Як розповідає голова організації Надія Поламарчук, громадська організація у 2007 році заснувала у Краматорську Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Донбас». З початком повномасштабного вторгнення для центру довелося шукати нове приміщення. Так в Івано-Франківську з’явився Центр «Донбас-Прикарпаття», який надає послуги з соціальної, психологічної, фізичної, фізкультурно-спортивної реабілітації, медичного спостереження та медичної реабілітації. Згодом вдалося відкрити ще один центр реабілітації в Угринові.
Також представники громад отримали практичні поради щодо облаштування сімейних вбиралень, ресурсних кімнат, пакувальних місць тощо.
Під час панельної дискусії учасники семінару поділилися планами, як використають отримані знання щодо реалізації проєктів у своїх громадах з урахуванням безбар’єрності та доступності соціальних послуг.
Так, у Коломийській громаді готуються затвердити склад місцевої Ради безбар’єрності, яку очолить міський голова. Відтак Рада затвердить план роботи на рік. Серед іншого планується у Коломиї облаштувати маршрут від Центру надання адміністративних послуг до госпіталю ветеранів війни, відтак до поліклініки, управління пенсійного фонду, міської ради та простору підтримки ветеранів війни “Гарт”.
Також у громаді працюватиме моніторингова комісія, яка проаналізує, скільки на цьому маршруті необхідно зробити з’їздів, де покласти тактильну плитку чи встановити звукові світлофори. На всіх етапах міська влада планує залучати фахівців міської ради, зокрема архітекторів та працівників соціальних служб, а також представників громадськості.
Представники Івано-Франківської громади розповіли, як в середмісті обласного центру облаштовують тротуари та пішохідні переходи для людей з інвалідністю. Перш за все йдеться про найбільш популярний маршрут серед ветеранів війни – від міської до обласної лікарень через центр міста. З міського бюджету виділяються кошти на пониження тротуарів, облаштування заїздів на зупинки громадського транспорту.
У Боярській громаді діє програма «Безбар’єрна Боярська міська територіальна громада» та працює комісія з безбар’єрності. Комісія збирається кожні два місяці та розглядає звернення щодо облаштування доступного простору. Представники громади навели приклад, як вирішили проблему з облаштуванням входу у будинок, де у двох квартирах на першому поверсі живуть люди з інвалідністю. Вони користуються кріслами колісними, але до головного входу будинку технічно неможливо встановити підйомник. Представники міської влади разом із ОСББ знайшли вихід з цієї ситуації – вирішили зробити окремі виходи з квартир, до яких можна встановити підйомники.
За словами Антоніни Загроцької, учасники проєкту «Право на сім’ю: усунення системних прогалин – підтримка реформ системи захисту дітей» у квітні 2025-го зустрінуться для підбивання підсумків.
«Це буде фінал нашого проєкту, де ми будемо просити кожну з громад презентувати їхні соціальні плани, подивитися в динаміці, що в них змінилося, які соціальні послуги з’явилися, які нові заклади на мапах їхніх громад відкрилися і чому. Це важливо обмінюватись досвідом, синхронізувати зусилля, бачити результати один одного. Так ми спільно рухаємось до якісних та доступних соціальних послуг.», – сказала Антоніна Загроцька.
