Ми, СОС Дитячі Містечка Україна, член всесвітньої Федерації SOS Children’s Villages International, яка працює в 136 країнах світу у сфері захисту прав дітей, глибоко стурбовані ситуацією, яка склалася з непідготовленим поверненням 42 000 дітей з інтернатних закладів до родин.
Саме тому ми приєднуємся до заяви UNICEF Ukraine та Українська мережа за права дитини, членом якої є наша організація, та звертаємось до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Уповноваженого з прав дитини Миколи Кулеби щодо неприпустимості поставлення під ризик 42 000 дітей, які терміново у зв’язку з епідемією COVID-19 без підготовчих дій повернуті до вразливих родин.
Нам стало відомо, що через епідемію із шкіл-інтернатів, будинків дитини, центрів соціально-психологічної реабілітації додому було повернуто 42 000 дітей, частина з яких – діти з інвалідністю, але перевірка наявності сприятливих умов перебування дітей у власних родинах, в які повертаються діти, належним чином здійснена не була. Зокрема, не забезпечено координацію із місцевими органами влади, відповідальними за благополуччя дітей, не досліджено можливості батьків забезпечити дітям умови харчування, онлайн навчання та індивідуальні засоби захисту.
Варто зазначити, що фахівці з соціальної роботи і служби у справах дітей не забезпечені засобами індивідуального захисту, транспортом і зв’язком, що унеможливлює здійснення ними дієвого нагляду за дітьми та батьками з метою попередження обставин, що можуть призвести до зараження дитини або до жорстокого поводження батьків з власними дітьми.
Ґрунтуючись на практичному досвіді і міжнародних документах, зокрема, Резолюції Генеральної Асамблеї ООН, яка прийнята у листопаді 2019 р., СОС Дитячі Містечка Україна постійно наголошує, що інституційні умови є шкідливими для розвитку дітей, і наполягає на важливості розвитку сімейних форм виховання дітей, підтверджуючи цей принцип власною різносторонньою практикою. Однак, в умовах епідемії COVID-19, переміщення дітей з інституційних закладів у родини з низьким батьківським потенціалом має відбуватися за умов створення належних умов для дітей, а саме, забезпечення необхідних соціальних послуг в громадах проживання дітей, забезпечення психологічної підготовки дітей та їхніх батьків до воз’єднання, створення в сім’ях прийнятних соціально-побутових умов, та надання постійного соціально-психологічного супроводу сім’ї після реінтеграції, а також забезпечення нагляду за попередженням жорстокого поводження з дітьми. Наша організація, як і ряд інших, що працюють у сфері захисту прав дітей, власним практичним досвідом показує успішні приклади підвищення батьківського потенціалу і готова масштабувати його і ділитися ним із зацікавленими державними партнерами і організаціями.
Як показує практика, в більшості громад України відсутні соціальні послуги для сімей з дітьми та кошти на їх розвиток у місцевих бюджетах не передбачаються. Однак, слід звернути увагу, що на фінансування інтернатних закладів в Україні щорічно виділяється до 12 мільярдів гривень, проте якби реформа інтернатних закладів відбувалася відповідно до Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 526-р, поступово у громадах створювалася би розгалужена якісна система надання соціальних послуг родинам у кризі, і відповідні кошти направлялися на роботу з підвищення батьківського потенціалу та розвитку самодостатності родини з метою попередження влаштування дітей в інтернатні заклади.
Проте, ми бачимо, що в сьогоднішніх критичних умовах адміністрації інтернатних закладів та посадові особи Міністерства освіти і науки України відмовилися від відповідальності за безпеку і благополуччя дітей і без підготовки належним чином умов та фахівців соціальної роботи відправили дітей в небезпечні умови. Ця ситуація є переконливим прикладом неефективності та ненадійності інституційної системи догляду за дітьми в цілому, адже попри наявність фахівців та ресурсів вона не спроможна забезпечити дітей доглядом і захистом у критичний момент.
Враховуючи вище викладені аргументи, закликаємо Кабінет Міністрів України, Міністерство соціальної політики України, Міністерство освіти і науки України, Уповноваженого з прав дитини Миколу Кулебу створити комісію щодо вивчення ситуації, що склалася та дослідити, ким та на яких підставах було прийняте рішення, що наразило 42 тисячі дітей на потенційний ризик занедбання, жорстокого поводження, втрати доступу до навчання тощо. Звертаємо увагу, що вивільнені ресурси від утримання інтернатних закладів, де перебували 42 000 дітей, терміново слід скерувати на забезпечення фахівців з соціальної роботи і служби у справах дітей засобами індивідуального захисту, транспортом і зв’язком для відновлення надання соціальних послуг сім’ям в складних життєвих обставинах. Це забезпечить успішну реадаптацію дітей в рідних сім’ях та попередження ризиків вчинення насильства чи недогляду за дитиною.
Просимо обласні державні адміністрації, Київську міську державну адміністрацію, місцеві ради територіальних громад терміново здійснити оцінку потреб родин та вивчити стан сімей, в які повернулися діти, та сприяти організації надання необхідних соціальних послуг родинам у складних життєвих обставинах з дітьми.
Ми, СОС Дитячі Містечка Україна, готові надати методологічну та експертну допомогу щодо забезпечення успішної реінтеграції дітей в сім’ї у Київській та Луганській областях.
